Ось прийшло до нас чудове свято Воскресіння Господнє, яке в нашому народі має ще назву Великдень. До цього дня всі ретельно готувалися: прибирали та прикрашали свою оселю, готували багато різних страв. Несли до церви святити Пасхальні кошики. Невід'ємним атрибутом Великоднього кошика є розмальовані яйця - писанки, крашанки, драпанки тощо. Існує багато різних технік прикрашання яєць, які можна виконувати не залежно від віку.

Найкращий форум Тернопільщини "Сімейка" запрошує Вас поділитися своїми роботами та виробами Ваших діток взявши участь у фотоконкурсах із прикрашання Пасхальних яєць (для дорослих) та "Моя перша писанка 2014" для малечі. Правила участі у конкурсах можна прочитати на форумі. Основна умова участі - бути зареєстрованим користувачем. Переможці отримають чудові призи від нашого партнера компанії "Ельфа-Лабораторія".

Всі форумчани "Сімейки" можуть долучитися до чудового флешмобу аватарок до Пасхи. На користувача із найкращою авою за підсумками голосування чекає приз від нашого партнера компанії "Ельфа-Лабораторія".

Долучайтеся до конкурсів та отримуйте хороші та корисні подарунки!

Веселих Великодніх свят!

Одного дня я розповім цій маленькій дівчинці, що її щастя було надбане дорогою ціною. Що її майбутнє, її безпека, її надія, її душа були виборені на хресті Божим Сином. Я розповім їй, що Ісус Христос прийшов на цю землю як людина, звершив своє служіння в покорі, помер, воскрес і вознісся на Небеса, щоби вона могла отримати прощення гріхів, отримати спасіння і стати частиною Його тіла, Його Церкви.
Мої найпалкіші материнські молитви про те, щоби голгофська жертва в житті Богдани була недаремною.

Надія Гербіш

Тоненьким прутиком
З вербовим котиком
Себе вітаємо
Легеньким дотиком...
Радісну вістку
Собі говоримо,
Що день великий
Не поза горами,
Що вже за тиждень
Буде Великдень.

М. Хоросницька

Якось так живеш собі для себе і не сильно думаєш про щось глобальне, бо ж ще є час, або навпаки бо ще не час. І ніхто не знає, коли той час настене. Хоча ні, Господь знає напевне, бо саме він посилає на землю малих янголят, що вселяють тендітні безсмертні душі в тіла матерів. От і ми собі жили. Насолоджувалися єдністю наших душ, наших тіл і нічого нам більше для щастя не бракувало. Але якось одного дня все почало змінюватися. Так поступово. По краплинці, по росинці, по міліметру.....і не відразу було навіть зрозуміло що єдність тіл перетворилася в невидиму клітиночку, в яку вселилася душа. Ще одна душа, наша спільна! Дякуємо тобі Господи, що ти послав до нас свого невтомного помічника-ангелика, який поселив у нашій домівці ще одне твоє творіння - нашого синочка!!!

Наталія Матвєєва, учасниця Конкурсу есе 2014