Зміст
Дитячі страхи лякають батьків більше за самих дітей. Але майже кожен страх у своєму віці є нормою: він означає, що дитина доросла до розуміння небезпеки, а от справлятися з нею ще не навчилась.
Чого бояться в якому віці
| Вік | Типові страхи |
|---|---|
| до 1 року | гучні звуки, різкі рухи, незнайомі люди |
| 1-2 роки | розлука з мамою, вода, лікарі |
| 2-3 роки | темрява, великі тварини, пилосос |
| 3-5 років | монстри, самотність, казкові персонажі |
| 5-7 років | смерть, пожежа, що з батьками щось станеться |
| 7-11 років | невдача, осуд, реальні небезпеки з новин |
Найчастіше страхи змінюються самі: те, що лякало у три, у пʼять уже не турбує. Насторожує не наявність страху, а те, що він не змінюється роками.
Що робити: пʼять кроків
- Визнати. «Я бачу, тобі страшно» замість «нема чого боятись». Заперечення страху не прибирає його, а лише вчить про нього мовчати;
- Не питати «чому ти боїшся». Дитина не знає причини й від питання почувається винною;
- Дати інструмент, яким вона керує сама: ліхтарик, нічник із вимикачем біля ліжка, улюблена іграшка «на варті»;
- Проговорити план: «якщо прокинешся і стане страшно, увімкни ліхтарик і поклич мене»;
- Не робити перевірок «дивись, тут нікого немає». Це доводить, що місце варте перевірки.
Чого не робити
- Не соромити: «великі хлопчики не бояться»;
- Не лякати навмисно: «не будеш спати - прийде бабай». Це найшвидший спосіб отримати страх, який лишиться на роки;
- Не змушувати «подолати» силою: кинути у воду, підвести до собаки, вимкнути світло попри плач;
- Не висміювати, навіть лагідно;
- Не переказувати страх іншим при дитині;
- Не показувати новини й дорослі фільми при дитині. У пʼять-сім років це прямо живить страхи за батьків.
Страх розлуки: окремий випадок
Плач при розставанні в рік-два - не примха, а нормальний етап. Дитина ще не впевнена, що ви повертаєтесь, бо не має досвіду, який це підтверджує.
Тут працює одне: короткий однаковий ритуал прощання і обовʼязкове повернення в обіцяний час. Зникнути непомітно, поки дитина відвернулась, здається простішим, але дає протилежний результат - вона починає стежити за вами весь час.
Коли страх стає проблемою
Часті запитання
З якого віку зʼявляються страхи?
Перші реакції на гучні звуки й незнайомих людей є вже на першому році. Змістовні страхи - темрява, монстри - зазвичай з двох-трьох років.
Чи можна вмикати нічник?
Так. Головне, щоб вимикач був у дитини: контроль важливіший за саме світло.
Дитина боїться собак після переляку
Не підводьте силою. Дивіться на собак здалеку, потім через паркан, потім поруч зі спокійним дорослим собакою. Кроками, які обирає дитина.
Скільки триває звичайний дитячий страх?
Від кількох тижнів до кількох місяців, і він змінюється з віком. Незмінний страх протягом пів року - привід порадитись.
Чи допомагають казки про страх?
Так, якщо в них герой боїться того самого й знаходить вихід. Мораль при цьому не проговорюють уголос.
Майже кожен страх у своєму віці нормальний і минає сам. Не переконуйте, що боятись нема чого - дайте інструмент, яким дитина керує: ліхтарик, нічник із власним вимикачем, іграшку-охоронця. Ніколи не лякайте навмисно й не змушуйте долати страх силою. А от страх, що обмежує життя понад пів року, - привід іти до психолога.
Поруч: казки від страху темряви, ритуал перед сном, адаптація до садочка.
