Зміст
Дитина плаче, тягне себе за вухо, погано спить і відмовляється від їжі — батьки одразу підозрюють отит. І нерідко мають рацію: отит є одним із найпоширеніших захворювань у дітей до 3 років. За статистикою, до 80% дітей переносять хоча б один епізод отиту до свого третього дня народження. Розберімо, як його розпізнати і що робити.
Що таке отит і чому діти хворіють частіше
Отит — це запалення вуха. Залежно від ураженого відділу розрізняють зовнішній, середній і внутрішній отит.
У дітей найчастіше зустрічається середній отит — запалення середнього вуха, яке розташоване за барабанною перетинкою. Це пов’язано з анатомічними особливостями: у дітей до 3 років євстахієва труба коротша і ширша, ніж у дорослих. Тому інфекція з носа і горла легко потрапляє у вухо.
Зовнішній отит — запалення шкіри зовнішнього слухового проходу. Часто виникає після плавання у відкритих водоймах або після надмірного чищення вух.
Внутрішній отит — рідкісне і важке ускладнення, при якому запалення поширюється на внутрішнє вухо. Супроводжується порушенням рівноваги і слуху.
Причини отиту у дітей
Більшість середніх отитів розвиваються як ускладнення вірусної інфекції верхніх дихальних шляхів. Нежить і набряк слизової носоглотки блокують євстахієву трубу — і рідина накопичується в середньому вусі.
Основні причини і фактори ризику:
- вірусні інфекції — ГРВІ, грип, аденовірусна інфекція;
- бактеріальна інфекція — стрептокок, гемофільна паличка, мораксела;
- аденоїди — збільшені аденоїди перекривають євстахієву трубу і сприяють накопиченню рідини;
- алергічний ринорея — постійний набряк слизової носоглотки;
- пасивне куріння — підвищує ризик отиту у дітей;
- штучне вигодовування в лежачому положенні — молоко може потрапляти в євстахієву трубу.
Симптоми отиту у дітей
Симптоми залежать від віку дитини і виду отиту.
Симптоми у немовлят і дітей до 2 років
Немовля не може сказати, що болить вухо. Тому батьки орієнтуються на непрямі ознаки:
- дитина плаче, тягне себе за вухо або б’є себе по голові;
- різко погіршився сон — горизонтальне положення посилює біль у вусі;
- відмовляється від їди — смоктання підсилює тиск у вусі;
- температура від 38 до 40°C;
- дитина стає надзвичайно дратівливою і не заспокоюється.
Тягнути за вухо немовлята можуть і при прорізуванні зубів — тому цей симптом потрібно оцінювати в комплексі з іншими.
Симптоми у дітей старшого віку
Дитина від 2–3 років вже може показати або сказати, де болить:
- сильний гострий біль у вусі, який часто посилюється вночі;
- відчуття закладеності або тиску у вусі;
- зниження слуху на ураженому боці;
- шум або тріск у вусі;
- температура від субфебрильної до 39–40°C при гнійному отиті;
- гнійні виділення з вуха при перфорації барабанної перетинки.
Поява гнійних виділень із вуха — ознака перфорації барабанної перетинки. Парадоксально, але саме в цей момент дитині стає легше: тиск у вусі зменшується і біль вщухає. Перфорація в більшості випадків заживає самостійно.
Порівняльна таблиця видів отиту
| Ознака | Зовнішній отит | Середній отит | Внутрішній отит |
|---|---|---|---|
| Біль при натисканні на козелок | Так | Немає | Немає |
| Виділення з вуха | Можливі | При перфорації | Немає |
| Температура | Рідко | Часто | Може бути |
| Зниження слуху | Незначне | Помірне | Значне |
| Запаморочення | Немає | Немає | Виражене |
| Зв’язок із нежитем | Немає | Завжди | Рідко |
Діагностика отиту
Діагноз отиту ставить лікар за допомогою отоскопа — інструменту з підсвіткою, який дозволяє оглянути барабанну перетинку. Самостійно поставити діагноз неможливо.
При огляді лікар оцінює:
- колір і вигляд барабанної перетинки — при отиті вона червона, випнута або мутна;
- наявність рідини за барабанною перетинкою;
- стан зовнішнього слухового проходу.
При частих рецидивах або підозрі на аденоїди можуть призначатись додаткові обстеження: аудіограма, тимпанометрія, рентген або КТ.
Лікування отиту у дітей
Чи завжди потрібні антибіотики
Це найбільш суперечливе питання при отиті. Сучасні педіатричні рекомендації свідчать: не кожен отит потребує антибіотиків.
Більшість гострих середніх отитів у дітей старше 2 років із легким або помірним перебігом можна спостерігати 48–72 години без антибіотиків. У 60–80% випадків вони проходять самостійно.
Антибіотики призначають одразу, якщо:
- дитина до 2 років із підтвердженим отитом;
- двосторонній отит у дітей до 5 років;
- гнійні виділення з вуха;
- важкий перебіг — температура вище 39°C, виражений біль;
- стан не покращується за 48–72 години спостереження.
Препарат першого вибору — амоксицилін. При алергії або відсутності ефекту — амоксицилін із клавулановою кислотою або цефалоспорини.
Симптоматичне лікування
Незалежно від того, призначені антибіотики чи ні, симптоматичне лікування завжди потрібне:
- Жарознижувальні та знеболювальні — ібупрофен або парацетамол. Ібупрофен при отиті кращий, бо має додаткову протизапальну дію.
- Судинозвужувальні краплі в ніс — зменшують набряк і покращують прохідність євстахієвої труби, не більше 3–5 днів.
- Промивання носа сольовим розчином — зменшує кількість бактерій у носоглотці.
- Тепло на вухо — суха тепла грілка при відсутності гнійних виділень може зменшити біль.
Вушні краплі при отиті
Вушні краплі при середньому отиті допомагають лише симптоматично і не лікують запалення за барабанною перетинкою.
Краплі з анестетиком — Отипакс, Отирелакс — зменшують біль у вусі. Можна застосовувати лише при цілій барабанній перетинці, тобто до появи гнійних виділень.
Антибіотичні краплі — Нормакс, Ципромед — при зовнішньому отиті або при перфорації барабанної перетинки.
Важлива деталь: при появі гнійних виділень анестетичні краплі не можна вводити у вухо — рідина пройде крізь перфорацію і може пошкодити структури середнього вуха.
“Краплі у вухо при середньому отиті — це лише знеболення. Вони не лікують інфекцію за барабанною перетинкою. Основне лікування — системне: або спостереження, або антибіотики всередину.”
Чи можна в басейн при отиті
При середньому отиті відповідь залежить від стану барабанної перетинки:
- якщо перетинка ціла — купатись і навіть плавати можна, вода не потрапляє в середнє вухо;
- якщо є перфорація або гнійні виділення — вода в зовнішньому слуховому проході може потрапити в середнє вухо і спричинити загострення.
При зовнішньому отиті — плавання заборонено до повного одужання. Вода і вологе середовище підтримують запалення шкіри зовнішнього слухового проходу.
Після середнього отиту без перфорації — через 1–2 тижні після одужання. Після перфорації — через 4–6 тижнів і лише після підтвердження лікарем, що перетинка загоїлась.
Ускладнення отиту і профілактика
Більшість отитів проходять без наслідків. Але іноді виникають ускладнення при несвоєчасному або неадекватному лікуванні:
- хронічний отит із перфорацією — коли перетинка не заживає самостійно;
- приглухуватість — тимчасова або стійка при хронічному процесі;
- мастоїдит — запалення соскоподібного відростка скроневої кістки;
- холестеатома — доброякісне утворення, яке руйнує структури середнього вуха.
Заходи профілактики отиту:
- щеплення від пневмокока — зменшує ризик бактеріального отиту на 30–50%;
- щеплення від грипу — знижує частоту ГРВІ, ускладнених отитом;
- грудне вигодовування до 6 місяців — захисні фактори молока знижують ризик отиту;
- не годувати немовля з пляшечки в лежачому положенні;
- уникати пасивного куріння — воно значно підвищує ризик рецидивів;
- своєчасне лікування аденоїдів.
“Найкраща профілактика отиту — це профілактика ГРВІ: щеплення, гігієна рук і зміцнення імунітету. Бо без вірусної інфекції носоглотки більшість середніх отитів просто не виникло б.”
Отит — неприємне, але добре кероване захворювання. При своєчасному зверненні до лікаря і правильному лікуванні більшість випадків проходять без наслідків. Головне — не займатись самолікуванням, особливо у дітей до 2 років, і не ігнорувати симптоми, які тривають більше 2–3 днів.
