Зміст
Яскраво-червоні щоки у дитини - і батьки одразу думають про алергію або щось серйозне. Температура вже минула, дитина почувається краще, а на обличчі раптом зʼявляється характерний висип. Саме так виглядає парвовірусна інфекція - одна з найпоширеніших дитячих вірусних хвороб, яку часто не впізнають і плутають з краснухою чи алергічною реакцією.
Що таке парвовірусна інфекція
Парвовірусна інфекція у дітей - це вірусне захворювання, яке спричиняє парвовірус B19. У медицині його також називають «пʼятою хворобою» або інфекційною еритемою. Назва «пʼята хвороба» пішла від старого переліку дитячих інфекцій із висипом - парвовірус посідав у ньому пʼяте місце поряд із вітрянкою, краснухою та іншими.
Вірус дуже стійкий у зовнішньому середовищі: витримує заморожування і нагрівання до 60 градусів, не реагує на спирт. Саме тому він так легко поширюється в дитячих колективах.
Найчастіше хворіють діти від 5 до 15 років. До 15 років імунітет до парвовірусу набуває близько половини населення, а в дорослому віці - до 80%. Після перенесеної хвороби формується пожиттєвий імунітет - захворіти вдруге практично неможливо.
Пік захворюваності припадає на зимово-весняний період. Спалахи трапляються циклічно - з інтервалом приблизно 3-6 років.
Як передається парвовірус B19
Вірус парвовірус B19 передається кількома шляхами:
- повітряно-крапельним - при кашлі, чханні, розмові;
- контактно-побутовим - через спільні іграшки, посуд, поверхні;
- від матері до плода через плаценту - це найнебезпечніший шлях для вагітних.
Вагітній варто якнайшвидше повідомити свого лікаря про можливий контакт або власний висип, не чекаючи лабораторного підтвердження в дитини: інфекція часто минає безсимптомно, тож «я не хворіла» не означає імунітету. Далі - пройти консультацію гінеколога. Лікар оцінить можливі ризики, визначить необхідність додаткових аналізів і подальшого спостереження за перебігом вагітності.
Важлива деталь: дитина найбільш заразна саме в інкубаційний і продромальний період - до появи висипу. Коли висип уже зʼявився, заразність різко знижується. Тобто в садочку дитина могла заразити інших ще тоді, коли сама виглядала здоровою.
Інкубаційний період і симптоми парвовірусної інфекції
Парвовірусна інфекція у дітей інкубаційний період - від 4 до 21 дня. Зазвичай перші симптоми зʼявляються через 7-14 днів після контакту з хворим.
Хвороба розвивається поетапно, і батьки часто не підозрюють про парвовірус до появи характерного висипу.
Перший етап - продромальний
Перші кілька днів симптоми парвовірусної інфекції у дітей схожі на звичайну застуду:
- незначне підвищення температури - до 38°C;
- загальна слабкість і втома;
- головний біль;
- нежить і легкий біль у горлі;
- іноді - нудота або біль у животі.
Батьки думають, що дитина захворіла на ГРВІ. Температура спадає через 1-3 дні, і здається, що дитина вже одужала.
Другий етап - поява висипу
Приблизно через два тижні після зараження, через кілька днів після перших симптомів, на щоках дитини зʼявляється яскраво-червоний висип. Це найхарактерніша ознака, за якою лікарі ставлять діагноз.
Як виглядає парвовірусна інфекція у дітей на цьому етапі:
- яскраво-червоні плями на обох щоках з чіткими краями;
- носогубний трикутник часто лишається блідішим, але це не надійна відмінність від інших інфекцій;
- обличчя виглядає так, ніби дитину відшльопали по щоках - звідси народна назва «хвороба ляпасу».
Через 1-4 дні висип поширюється на тулуб і кінцівки. Він має сітчастий або мереживний вигляд. Долоні та стопи зазвичай не уражаються.
Інтенсивність висипу може змінюватися - посилюється після купання, перебування на сонці, фізичного навантаження або хвилювання. Це нормально і не означає погіршення стану.
Висип тримається від 1 до 3 тижнів і зникає без сліду.
Синдром «рукавички і шкарпетки»
У частини дітей ще на початку хвороби зʼявляється набряк і висип у ділянці долонь і стоп. Цей прояв називають синдромом «рукавички і шкарпетки» - через характерне розташування. Він може бути болючим на дотик і викликати дискомфорт при ходьбі.
Парвовірусна інфекція у дітей: лікування
Специфічних противірусних препаратів проти парвовірусу B19 не існує. Вірус проходить самостійно, а все лікування спрямоване на полегшення симптомів.
Як лікувати парвовірусну інфекцію у дітей у домашніх умовах:
- Жарознижувальні - Парацетамол або ібупрофен - при болю чи вираженому дискомфорті, а не за цифрою температури; доза за вагою та інструкцією, ібупрофен не давати при зневодненні і не поєднувати з іншими протизапальними.
- Рясне пиття - вода, компот, відвари. Важливо для зниження інтоксикації і запобігання зневодненню.
- Антигістамінні засоби - якщо висип викликає свербіж і дискомфорт, лише за рекомендацією лікаря.
- Щадний режим - дати дитині відпочити, не перевантажувати.
- Нестероїдні протизапальні препарати - при болях у суглобах, якщо такі є.
Антибіотики при парвовірусній інфекції не ефективні - це вірусне, а не бактеріальне захворювання.
У важких випадках - наприклад, у дітей з імунодефіцитом або захворюваннями крові - може призначатися імуноглобулін або переливання крові. Але це стосується одиничних випадків і проводиться виключно в умовах стаціонару під наглядом лікаря.
Чи потрібен карантин
Офіційного карантину при парвовірусній інфекції немає. Коли у дитини вже зʼявився висип - вона практично не заразна. Якщо дитина добре почувається і температури немає, вона може відвідувати садочок або школу.
У гострий період - перші дні з температурою - краще залишити дитину вдома.
Коли звертатися до лікаря
У більшості випадків парвовірусна інфекція перебігає легко і минає самостійно за 1-3 тижні. Але є ситуації, коли консультація педіатра обовʼязкова.
Зверніться до лікаря, якщо:
- дитина має захворювання крові (серповидноклітинну анемію, таласемію) або імунодефіцит - звертатися одразу після контакту, навіть без висипу; різка блідість, задишка, надзвичайна слабкість чи непритомність - невідкладно;
- є ознаки зневоднення (це вже терміновий огляд, а не планова консультація) - суха слизова, відсутність сечовипускання, різка млявість;
- температура тримається більше 5 днів або повертається після покращення;
- зʼявилися болі в суглобах, які не минають;
- дитина має ослаблений імунітет з будь-якої причини.
Особлива обережність потрібна, якщо в родині є вагітна жінка, яка ще не перехворіла на парвовірус. Зараження під час вагітності може спричинити важку анемію плода або інші ускладнення. У такому разі вагітній варто проконсультуватися з лікарем і здати аналіз на антитіла до парвовірусу B19.
Діагностика парвовірусної інфекції
У дітей парвовірусну інфекцію зазвичай діагностують клінічно - за характерним висипом на щоках. Лабораторний аналіз потрібен рідко.
Якщо діагноз викликає сумніви або дитина належить до групи ризику - лікар може призначити аналіз крові на антитіла IgM та IgG до парвовірусу B19. Антитіла IgM зʼявляються в кінці третього тижня від зараження і свідчать про гостру інфекцію. Антитіла IgG залишаються в крові пожиттєво і вказують на перенесену хворобу та наявний імунітет.
Парвовірусна інфекція лякає батьків своїм яскравим висипом - але в більшості випадків це один із найбільш «спокійних» вірусів дитячого віку. Дитина з нормальним імунітетом переносить його легко, одужує повністю і отримує захист на все життя. Головне - не панікувати при появі висипу, проконсультуватися з педіатром і забезпечити дитині відпочинок та достатнє пиття.
Читайте також: коксакі у дітей, скарлатина у дітей, залізодефіцитна анемія у дітей.
