Головна » Парвовірусна інфекція у дітей: симптоми, висип і лікування

Парвовірусна інфекція у дітей: симптоми, висип і лікування

0 коментарі
parvovirus

Яскраво-червоні щоки у дитини — і батьки одразу думають про алергію або щось серйозне. Температура вже минула, дитина почувається краще, а на обличчі раптом з’являється характерний висип. Саме так виглядає парвовірусна інфекція — одна з найпоширеніших дитячих вірусних хвороб, яку часто не впізнають і плутають з краснухою чи алергічною реакцією.

Що таке парвовірусна інфекція

Парвовірусна інфекція у дітей — це вірусне захворювання, яке спричиняє парвовірус B19. У медицині його також називають «п’ятою хворобою» або інфекційною еритемою. Назва «п’ята хвороба» пішла від старого переліку дитячих інфекцій із висипом — парвовірус посідав у ньому п’яте місце поряд із вітрянкою, краснухою та іншими.

Вірус дуже стійкий у зовнішньому середовищі: витримує заморожування і нагрівання до 60 градусів, не реагує на спирт. Саме тому він так легко поширюється в дитячих колективах.

Найчастіше хворіють діти від 5 до 15 років. До 15 років імунітет до парвовірусу набуває близько половини населення, а в дорослому віці — до 80%. Після перенесеної хвороби формується пожиттєвий імунітет — захворіти вдруге практично неможливо.

Пік захворюваності припадає на зимово-весняний період. Спалахи трапляються циклічно — з інтервалом приблизно 3–6 років.

Як передається парвовірус B19

Вірус парвовірус B19 передається кількома шляхами:

  • повітряно-крапельним — при кашлі, чханні, розмові;
  • контактно-побутовим — через спільні іграшки, посуд, поверхні;
  • від матері до плода через плаценту — це найнебезпечніший шлях для вагітних.

Важлива деталь: дитина найбільш заразна саме в інкубаційний і продромальний період — до появи висипу. Коли висип уже з’явився, заразність різко знижується. Тобто в садочку дитина могла заразити інших ще тоді, коли сама виглядала здоровою.

Інкубаційний період і симптоми парвовірусної інфекції

Парвовірусна інфекція у дітей інкубаційний період — від 4 до 21 дня. Зазвичай перші симптоми з’являються через 7–14 днів після контакту з хворим.

Хвороба розвивається поетапно, і батьки часто не підозрюють про парвовірус до появи характерного висипу.

Перший етап — продромальний

Перші кілька днів симптоми парвовірусної інфекції у дітей схожі на звичайну застуду:

  • незначне підвищення температури — до 38°C;
  • загальна слабкість і втома;
  • головний біль;
  • нежить і легкий біль у горлі;
  • іноді — нудота або біль у животі.

Батьки думають, що дитина захворіла на ГРВІ. Температура спадає через 1–3 дні, і здається, що дитина вже одужала.

Другий етап — поява висипу

На 7–10 день після зараження на щоках дитини з’являється яскраво-червоний висип. Це найхарактерніша ознака, за якою лікарі ставлять діагноз.

Як виглядає парвовірусна інфекція у дітей на цьому етапі:

  • яскраво-червоні плями на обох щоках з чіткими краями;
  • носогубний трикутник залишається блідим — це важлива відмінність від інших інфекцій;
  • обличчя виглядає так, ніби дитину відшльопали по щоках — звідси народна назва «хвороба ляпасу».

Через 1–4 дні висип поширюється на тулуб і кінцівки. Він має сітчастий або мереживний вигляд. Долоні та стопи зазвичай не уражаються.

Інтенсивність висипу може змінюватися — посилюється після купання, перебування на сонці, фізичного навантаження або хвилювання. Це нормально і не означає погіршення стану.

Висип тримається від 1 до 3 тижнів і зникає без сліду.

Синдром «рукавички і шкарпетки»

У частини дітей ще на початку хвороби з’являється набряк і висип у ділянці долонь і стоп. Цей прояв називають синдромом «рукавички і шкарпетки» — через характерне розташування. Він може бути болючим на дотик і викликати дискомфорт при ходьбі.

Парвовірусна інфекція у дітей: лікування

Специфічних противірусних препаратів проти парвовірусу B19 не існує. Вірус проходить самостійно, а все лікування спрямоване на полегшення симптомів.

Як лікувати парвовірусну інфекцію у дітей у домашніх умовах:

  1. Жарознижувальні — парацетамол або ібупрофен при температурі вище 38°C.
  2. Рясне пиття — вода, компот, відвари. Важливо для зниження інтоксикації і запобігання зневодненню.
  3. Антигістамінні засоби — якщо висип викликає свербіж і дискомфорт, лише за рекомендацією лікаря.
  4. Щадний режим — дати дитині відпочити, не перевантажувати.
  5. Нестероїдні протизапальні препарати — при болях у суглобах, якщо такі є.

Антибіотики при парвовірусній інфекції не ефективні — це вірусне, а не бактеріальне захворювання.

У важких випадках — наприклад, у дітей з імунодефіцитом або захворюваннями крові — може призначатися імуноглобулін або переливання крові. Але це стосується одиничних випадків і проводиться виключно в умовах стаціонару під наглядом лікаря.

Чи потрібен карантин

Офіційного карантину при парвовірусній інфекції немає. Коли у дитини вже з’явився висип — вона практично не заразна. Якщо дитина добре почувається і температури немає, вона може відвідувати садочок або школу.

У гострий період — перші дні з температурою — краще залишити дитину вдома.

Коли звертатися до лікаря

У більшості випадків парвовірусна інфекція перебігає легко і минає самостійно за 1–3 тижні. Але є ситуації, коли консультація педіатра обов’язкова.

Зверніться до лікаря, якщо:

  • дитина має захворювання крові — наприклад, серповидноклітинну анемію або таласемію;
  • є ознаки зневоднення — суха слизова, відсутність сечовипускання, різка млявість;
  • температура тримається більше 5 днів або повертається після покращення;
  • з’явилися болі в суглобах, які не минають;
  • дитина має ослаблений імунітет з будь-якої причини.

Особлива обережність потрібна, якщо в родині є вагітна жінка, яка ще не перехворіла на парвовірус. Зараження під час вагітності може спричинити важку анемію плода або інші ускладнення. У такому разі вагітній варто проконсультуватися з лікарем і здати аналіз на антитіла до парвовірусу B19.

Діагностика парвовірусної інфекції

У дітей парвовірусну інфекцію зазвичай діагностують клінічно — за характерним висипом на щоках. Лабораторний аналіз потрібен рідко.

Якщо діагноз викликає сумніви або дитина належить до групи ризику — лікар може призначити аналіз крові на антитіла IgM та IgG до парвовірусу B19. Антитіла IgM з’являються в кінці третього тижня від зараження і свідчать про гостру інфекцію. Антитіла IgG залишаються в крові пожиттєво і вказують на перенесену хворобу та наявний імунітет.

Парвовірусна інфекція лякає батьків своїм яскравим висипом — але в більшості випадків це один із найбільш «спокійних» вірусів дитячого віку. Дитина з нормальним імунітетом переносить його легко, одужує повністю і отримує захист на все життя. Головне — не панікувати при появі висипу, проконсультуватися з педіатром і забезпечити дитині відпочинок та достатнє пиття.

Вам також може сподобатися