Зміст
Висип на щоках після апельсина, набряклі очі від кішки або задишка після прогулянки в парку — батьки стикаються з алергічними реакціями у дітей набагато частіше, ніж кілька десятиліть тому. За даними ВООЗ, алергічні захворювання є одними з найпоширеніших хронічних захворювань дитячого віку і зустрічаються у кожної п’ятої дитини. Розберімо, як розпізнати алергію і що з нею робити.
Що таке алергія і чому вона виникає у дітей
Алергія — це надмірна реакція імунної системи на речовини, які для більшості людей є нешкідливими. Ці речовини називаються алергенами. При першому контакті з алергеном організм виробляє антитіла. При повторному — імунна система реагує надмірно і спричиняє симптоми.
Ключову роль відіграє спадковість: якщо обоє батьків мають алергічне захворювання, ризик у дитини складає 60–80%. Якщо один із батьків — 30–40%. Якщо жоден — близько 10–15%.
Але генетика — не єдиний фактор. Сучасні дослідження вказують на роль мікробіому, способу народження, характеру вигодовування і умов проживання. Так звана гіпотеза гігієни пояснює зростання алергій у розвинених країнах: чим чистіше середовище, тим менше тренована імунна система.
Причини алергії у дітей
Алергени бувають різних видів, і кожен може спричиняти різні прояви.
Харчові алергени — найпоширеніші у дітей до 5 років:
- молоко і молочні продукти — найчастіший алерген у немовлят;
- яйця — особливо білок;
- арахіс і горіхи;
- риба і морепродукти;
- пшениця і соя;
- цитрусові, полуниця, томати — через вміст гістаміну або гістамінолібераторів.
Побутові алергени:
- кліщі домашнього пилу — живуть у матрацах, подушках і м’яких іграшках;
- шерсть і епітелій домашніх тварин — кішки, собаки, хом’яки;
- цвіль і спори грибів;
- тарганячий антиген.
Сезонні алергени:
- пилок дерев — береза, вільха, ліщина, пік навесні;
- пилок трав — тимофіївка, жито, пік улітку;
- пилок бур’янів — амброзія, полин, пік наприкінці літа і восени.
Інші алергени:
- укуси комах — бджоли і оси можуть спричиняти важкі реакції;
- латекс — хірургічні рукавички, деякі іграшки;
- ліки — антибіотики, особливо пеніциліни.
Симптоми алергії у дітей
Алергія може проявлятись по-різному залежно від алергену і шляху його потрапляння в організм.
Шкірні прояви алергії
Атопічний дерматит — хронічне алергічне запалення шкіри. Починається у немовлят від 3 місяців і проявляється сухою, свербячою шкірою з почервоніннями на щоках, ліктях і підколінних ямках.
Кропив’янка — раптово з’являються рожеві або білі пухирі, схожі на укуси комарів. Сильно свербить. Може виникнути в будь-якому місці тіла і переміщатись.
Набряк Квінке — глибокий набряк шкіри і підшкірної клітковини. Найчастіше уражає повіки, губи, язик і гортань. Набряк гортані є невідкладним станом.
Контактний дерматит — почервоніння і сверблячка в місці контакту зі шкірою. Ремінці, ґудзики, мило, косметика.
Дихальні прояви алергії
Алергічний ринорея — нежить із рясними прозорими виділеннями, чхання нападами, свербіж носа. Відсутність температури і загального нездужання — головна відмінність від ГРВІ.
Бронхіальна астма — повторні епізоди свистячого дихання, задишки і кашлю. Частіше вночі або після фізичного навантаження. Симптоми минають після застосування бронхолітика.
Системна реакція — анафілаксія
Найважча і найнебезпечніша алергічна реакція. Розвивається протягом хвилин після контакту з алергеном.
Симптоми анафілаксії:
- раптовий висип по всьому тілу;
- набряк обличчя, губ, язика;
- утруднене дихання, свистяче дихання;
- падіння артеріального тиску;
- блювання, болі в животі;
- втрата свідомості.
При появі симптомів анафілаксії — негайно ввести адреналін і викликати швидку.
Харчова алергія у дітей: особливості
Харчова алергія у дітей до 5 років зустрічається найчастіше — близько 6–8% дітей цього віку мають підтверджену харчову алергію.
Хороша новина: більшість дітей «переростають» харчову алергію. До 5 років близько 80% дітей позбуваються алергії на молоко і яйця. Алергія на арахіс, горіхи і морепродукти зберігається частіше.
Відмінність від харчової непереносимості
| Ознака | Харчова алергія | Харчова непереносимість |
|---|---|---|
| Механізм | Імунна реакція | Ферментативна або токсична |
| Кількість продукту | Мала кількість викликає реакцію | Реакція залежить від дози |
| Швидкість реакції | Хвилини — 2 години | Години — доба |
| Шкірні прояви | Часто | Рідко |
| Небезпека | Може бути анафілаксія | Анафілаксія не виникає |
Діагностика алергії у дітей
Встановити точний алерген — ключове завдання. Без цього лікування є лише симптоматичним.
Методи діагностики:
- шкірні прик-тести — нанесення алергену на шкіру і подряпинка, результат через 15–20 хвилин;
- аналіз крові на специфічні IgE — виявляє антитіла до конкретних алергенів, зручний для маленьких дітей;
- харчовий щоденник — записувати все, що їсть дитина і всі реакції;
- елімінаційна дієта — виключення підозрюваного продукту на 2–4 тижні з подальшим контрольним введенням.
Важливо: діагностику і інтерпретацію результатів проводить лікар-алерголог. Позитивний тест на алерген не означає автоматично, що цей продукт викликає симптоми у конкретної дитини.
Лікування алергії у дітей
Усунення алергену
Найефективніший метод — виключити контакт із алергеном. При харчовій алергії — виключити продукт із раціону. При алергії на пилок — залишатись вдома в пік пилкування. При алергії на кліщів — спеціальні наматрацники і часте прання постільної білизни.
Антигістамінні препарати
Блокують дію гістаміну — головного медіатора алергічної реакції. Зменшують свербіж, нежить і кропив’янку.
Препарати першого покоління — діазолін, супрастин — викликають сонливість, не рекомендуються для тривалого застосування. Препарати другого покоління — цетиризин, лоратадин, дезлоратадин — не викликають сонливості і підходять для тривалого прийому.
Місцеві засоби
При атопічному дерматиті — зволожуючі креми і емоленти як основа догляду. Топічні кортикостероїди при загостренні — за призначенням лікаря.
При алергічному ринорею — антигістамінні або кортикостероїдні краплі в ніс.
Алерген-специфічна імунотерапія
Єдиний метод, який впливає на причину алергії, а не на симптоми. Дитині вводять поступово зростаючі дози алергену — і організм вчиться не реагувати надмірно. Курс тривалий — 3–5 років. Призначається алергологом дітям від 5 років.
Перша допомога при алергічній реакції
При легкій реакції — кропив’янка або невеликий висип:
- Дати антигістамінний препарат у вікові дозі.
- Прибрати контакт із алергеном.
- Спостерігати за станом дитини 1–2 години.
- Зв’язатись із лікарем для подальших рекомендацій.
При важкій реакції — набряк гортані, утруднення дихання, падіння тиску:
- Негайно викликати швидку.
- Якщо є автоін’єктор з адреналіном — ввести негайно в зовнішню поверхню стегна.
- Покласти дитину горизонтально з піднятими ногами.
- Залишатись з дитиною до приїзду швидкої.
“Адреналін — єдиний ефективний засіб при анафілаксії. Антигістамінні при важкій реакції діють занадто повільно. Якщо у дитини є ризик анафілаксії — автоін’єктор з адреналіном має бути завжди під рукою.”
Алергія і організація побуту
Правильна організація побуту значно зменшує частоту і тяжкість реакцій.
При алергії на кліщів домашнього пилу:
- спеціальні алергонепроникні чохли на матраци і подушки;
- прання постільної білизни при температурі 60°C щотижня;
- видалення килимів і м’яких іграшок із кімнати дитини;
- регулярне вологе прибирання.
При алергії на пилок:
- стежити за прогнозом пилкування;
- у пік пилкування тримати вікна зачиненими;
- після прогулянки мити руки і обличчя, міняти одяг;
- сонцезахисні окуляри на вулиці захищають очі від пилку.
“Алергія — це не вирок. Це особливість імунної системи, із якою можна навчитись жити. При правильній діагностиці, уникненні алергену і грамотному лікуванні більшість дітей ведуть повноцінне активне життя.”
Алергія у дітей вимагає уваги і терпіння — як від батьків, так і від лікарів. Але рання діагностика, правильно підібрана терапія і контроль середовища дають змогу тримати симптоми під контролем і не обмежувати дитину в повсякденному житті.
