Зміст
Багато батьків не знають, що мають право на додаткові оплачувані дні відпустки — понад звичайну щорічну. Ця відпустка не надається автоматично: потрібно знати, хто має на неї право, які документи подавати і як це все працює під час воєнного стану. Розберімо все по суті.
Що таке додаткова соціальна відпустка на дітей
Додаткова соціальна відпустка на дітей — це окремий вид відпустки, передбачений статтею 19 Закону України «Про відпустки» та статтею 182-1 Кодексу законів про працю. Вона не є частиною щорічної основної відпустки, а надається понад неї.
Тривалість — 10 календарних днів щороку. За наявності кількох підстав для надання відпустки загальна тривалість може становити 17 календарних днів.
Важлива деталь щодо підрахунку: у мирний час святкові та неробочі дні не включаються до цих 10 днів. У період воєнного стану всі дні враховуються без винятку — тобто фактично відпустка може виявитися коротшою у календарному вимірі.
Відмінність від щорічної відпустки
Щорічна відпустка надається за робочий рік і залежить від стажу. Додаткова соціальна відпустка на дітей надається за календарний рік — незалежно від дати прийняття на роботу чи народження дитини. Навіть якщо людина щойно влаштувалася на роботу — вона вже має право на цю відпустку в поточному календарному році.
Кому надається додаткова відпустка на дітей
Право на відпустку мають конкретні категорії працівників. Важливо: відпустка надається одному з батьків, а не обом одночасно.
Право на додаткову відпустку на дітей мають:
- один із батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років;
- один із батьків, які виховують дитину з інвалідністю;
- батьки, які усиновили дитину;
- мати або батько особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи;
- одинока мати;
- батько, який самостійно виховує дитину без матері — зокрема у разі тривалого перебування матері в медичному закладі;
- особи, які взяли дитину або особу з інвалідністю під опіку;
- прийомні батьки.
Додаткова відпустка на дітей до 15 чи до 18 років
Тут є нюанс. Основна підстава — двоє і більше дітей до 15 років. Якщо в родині одна дитина до 15 років — права на відпустку за цією підставою немає.
Водночас для одиноких матерів, батьків, які виховують дитину самостійно, та деяких інших категорій відпустка надається, якщо дитина не досягла 18 років. Право на відпустку зберігається до того року, коли дитина досягає граничного віку — включно з цим роком.
Скільки днів додаткової відпустки на дітей
Базова тривалість — 10 календарних днів. Якщо є одразу кілька підстав, відпустку можна збільшити, але не більше ніж до 17 днів.
Наприклад: жінка має двох дітей до 15 років — це перша підстава. Водночас вона є одинокою матір’ю — це друга підстава. У такому разі вона має право на 17 днів додаткової відпустки на рік.
Відпустка не ділиться на частини — надається одразу всі 10 або 17 днів. Виняток — лише коли є дві окремі підстави, тоді можливо розділити на 10 і 7 днів.
Додаткова відпустка на двох дітей
Якщо обидва батьки працюють — відпустку отримує лише один з них. Другий має надати довідку з місця роботи про те, що він не використовував цю відпустку в поточному календарному році. Без такої довідки роботодавець може відмовити.
Законодавство не визначає точний перелік документів для підтвердження — це може бути будь-який належно оформлений документ, який підтверджує, що другий із батьків відпусткою не скористався.
Особливості додаткової відпустки у воєнний час
Під час воєнного стану з’явилася одна суттєва зміна: святкові та неробочі дні тепер включаються до 10 днів відпустки. Тобто фактична тривалість у календарних днях менша, ніж у мирний час.
Також роботодавець має право відмовити у наданні відпустки, якщо працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, виробництва товарів оборонного призначення або виконання мобілізаційного завдання. Додаткова відпустка на дітей у цьому випадку не є винятком.
Якщо відпустку не надали через воєнний стан — право на неї зберігається і може бути використане пізніше або компенсоване при звільненні.
Невикористана відпустка на дітей
На відміну від деяких інших видів відпусток, невикористана додаткова соціальна відпустка на дітей не «згорає». Якщо в поточному році відпустку не використали — право зберігається. При звільненні за невикористані дні виплачується грошова компенсація.
Важливо: замінити відпустку грошовою компенсацією під час роботи не можна — тільки при звільненні.
Як оформити додаткову відпустку на дітей
Для отримання відпустки потрібно подати роботодавцю заяву і підтвердні документи.
Стандартний пакет документів включає:
- Заяву на ім’я керівника із зазначенням підстави та бажаних дат відпустки.
- Копію свідоцтва про народження дитини або дітей.
- Документ, що підтверджує підставу — наприклад, посвідчення одинокої матері, документи про інвалідність дитини, рішення про опіку тощо.
- Довідку з місця роботи другого з батьків про те, що він не використовував цю відпустку в поточному році — якщо обидва батьки працюють.
Зразок заяви на додаткову відпустку на дітей
Заява пишеться у довільній формі. Орієнтовний текст:
«Прошу надати мені додаткову соціальну відпустку тривалістю 10 календарних днів відповідно до статті 19 Закону України “Про відпустки” як матері (батьку), що має двох дітей віком до 15 років, з [дата] по [дата].
До заяви додаю: копії свідоцтв про народження дітей, довідку з місця роботи чоловіка (дружини) про невикористання відпустки.»
Відпустка може надаватися в будь-який час календарного року — за погодженням із роботодавцем.
Як оплачується додаткова відпустка на дітей
Додаткова оплачувана відпустка на дітей розраховується так само, як і щорічна: на основі середньоденного заробітку за останні 12 місяців або за весь час роботи, якщо він менший.
Розрахунок проводиться за загальними правилами Порядку обчислення середньої заробітної плати. Роботодавець зобов’язаний виплатити відпускні не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.
Якщо під час відпустки настала тимчасова непрацездатність — відпустку можна перенести або продовжити у встановленому законом порядку.
Додаткова відпустка на дітей — це реальна і гарантована законом можливість отримати більше часу з родиною. Головне — знати свої права, зібрати потрібні документи і вчасно подати заяву. Якщо виникають сумніви щодо конкретної ситуації — найкраще проконсультуватися з юристом або звернутися до Державної служби праці.
