Головна » Ігри в дорозі для дітей: 10 ігор без нічого

Ігри в дорозі для дітей: 10 ігор без нічого

0 коментарі
Двоє дітей у дитячих автокріслах під час поїздки

Довга дорога з дитиною має одну особливість: телефон закінчується швидше, ніж дорога. І в момент, коли він розряджається, з’ясовується, що більше нічого немає.

Тут зібрані ігри, для яких не потрібно нічого: ні паперу, ні предметів, ні навіть вільних рук у дорослого. Половину можна грати за кермом.

Розкладені за віком і за тим, скільки треба уваги від дорослого.

Ігри в дорозі за віком: таблиця

Гра Вік Що потрібно Можна за кермом
Я бачу щось… 3-8 Нічого так
Хто перший побачить 3-7 Нічого так
Їстівне-неїстівне 3-7 Нічого так
Міста 7-12 Нічого так
Асоціації 5-12 Нічого так
Що спільного 6-12 Нічого так
Двадцять питань 7-12 Нічого так
Продовж історію 5-12 Нічого так
Полювання на кольори 3-6 Нічого так
Слова на останню літеру 6-12 Нічого так

Ігри для найменших: 3-6 років

Я бачу щось…

Ведучий загадує предмет, який видно з вікна або в салоні, і каже: «Я бачу щось червоне». Решта вгадує.

Для трирічних беріть колір, для п’ятирічних – складніші ознаки: «я бачу щось, що починається на М», «я бачу щось кругле».

Головна перевага: гра не має кінця і запускається з будь-якого місця.

Хто перший побачить

Перед виїздом складіть список: синя машина, корова, міст, заправка, велосипедист, тварина. Хто перший побачив – називає вголос.

Можна вести рахунок, можна просто відзначати. Для довгої дороги зробіть список на двадцять пунктів: він тримає дітей значно довше, ніж здається.

Полювання на кольори

Кожному гравцеві дістається свій колір. Завдання – за п’ять хвилин побачити якнайбільше предметів цього кольору за вікном.

Для дошкільнят це водночас і закріплення кольорів, і привід дивитись у вікно, а не в екран.

Їстівне-неїстівне

Ведучий називає слово, дитина каже «їстівне» або «неїстівне». Помилився – міняєтесь ролями.

Варіанти для старших: «літає – не літає», «жива істота чи ні», «буває в лісі чи ні».

Ігри для школярів: 7-12 років

Міста

Класика для довгої дороги. Гравці по черзі називають міста, кожне наступне – на останню літеру попереднього.

Якщо місто закінчується на «ь», «и» або «й», береться передостання літера. Повторювати не можна.

Побічний ефект помітний через місяць: дитина знає географію краще, ніж після параграфа.

Двадцять питань

Один загадує предмет, решта ставить питання, на які можна відповісти тільки «так» або «ні». Мета – вгадати за двадцять питань.

Гра вчить головного: ставити питання, які відсікають половину варіантів, замість того щоб вгадувати навмання. Для семирічних спершу підказуйте стратегію: «спитай спершу, живе воно чи ні».

Асоціації

Перший називає слово, наступний – перше, що спало на думку у зв’язку з ним. І далі по колу.

Час від часу зупиняйтесь і відмотуйте назад: «а як ми від «яблука» дійшли до «космосу»?» Це найсмішніша частина гри.

Що спільного

Ведучий називає два предмети, які на перший погляд ніяк не пов’язані: чайник і хмара, книжка і вікно. Завдання – знайти щось спільне.

Правильної відповіді немає, і в цьому суть. Гра добре йде з дітьми від шести і, як не дивно, часто затягує дорослих сильніше.

Продовж історію

Перший каже одне речення, наступний додає своє, і так по колу. Виходить спільна історія, зазвичай абсурдна.

Правило, яке рятує гру: не можна казати «і тут усі померли» або «і він прокинувся». Ці два ходи вбивають будь-який сюжет.

Що робити, коли дитину заколисує

Це найчастіша причина, чому ігри в дорозі не працюють. І тут важлива деталь: усе, що змушує дивитись униз – книжка, планшет, малювання – робить гірше.

Що допомагає:

  • ігри, де треба дивитись у вікно, а не на щось у салоні;
  • відкрити вікно або спрямувати повітря в обличчя;
  • посадити дитину якомога ближче до центру, де менше хитає;
  • не годувати щільно перед виїздом, але й не везти голодною;
  • зупинки кожні півтори-дві години, навіть на пʼять хвилин;
  • слухати щось замість дивитись: аудіоказка або просто розмова.

І окремо: якщо дитину вже нудить, гру треба зупинити. Спроби відволікти в цей момент зазвичай роблять гірше.

Часті запитання

З якого віку діти можуть грати в дорозі?

Приблизно з трьох років, у найпростіші на кшталт «Я бачу щось». Складні словесні ігри стають доступними ближче до семи.

Скільки триває одна гра?

Реально 10-20 хвилин, далі увага падає. Для довгої дороги майте напоготові чотири-п’ять різних і чергуйте їх із паузами.

Що робити, якщо діти сваряться в дорозі?

Перейти на гру, де немає переможця: «Продовж історію», «Асоціації». Змагальні ігри в замкненому просторі часто закінчуються конфліктом.

Чи можна давати планшет у дорозі?

Можна, але саме він найчастіше провокує заколисування, бо дитина дивиться вниз і в статичну точку. Аудіо в цьому сенсі значно безпечніше.

Скільки часу дитина витримує дорогу?

Дошкільнята приблизно півтори-дві години до зупинки, школярі – до трьох. Це орієнтир, і він сильно залежить від того, наскільки цікаво в дорозі.

Коротко

Для дошкільнят беріть ігри з поглядом у вікно, для школярів – словесні. Майте напоготові чотири-п’ять різних і чергуйте, бо кожна тримає 10-20 хвилин.

Ті самі кілька хвилин добре заповнюють загадки за віком, скоромовки і лічилки. Удома є окремі добірки: ігри вдома і рухливі ігри.

Вам також може сподобатися