Зміст
Прислівʼя потрапляють у життя дитини двома шляхами: або їх задають у школі, або дорослі вимовляють їх у той момент, коли дитина щось накоїла.
Другий шлях працює гірше. «Сім разів відміряй» після зіпсованої речі звучить як докір, а не як мудрість, і запам’ятовується саме в цій ролі.
Нижче добірка за темами, з поясненням значення для тих, які дитина може зрозуміти буквально. Плюс окремо про те, як їх вживати, щоб вони працювали.
Прислівʼя про працю і навчання
- Без праці не виловиш і рибки зі ставка.
- Хто рано встає, тому Бог дає.
- Що посієш, те й пожнеш.
- Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
- Не кажи «не вмію», а кажи «навчусь».
- Вчення – світ, а невчення – тьма.
- Мудрим ніхто не вродився, а навчився.
- Хто вчиться змолоду, не знає на старість голоду.
- Робота не вовк, у ліс не втече, але й сама не зробиться.
- Праця людину годує, а лінь псує.
- Діло майстра величає.
- Маленька праця краща за велике безділля.
Прислівʼя про дружбу
- Друзі пізнаються в біді.
- Не май сто кіп у полі, май друзів доволі.
- Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти.
- Старий друг кращий за нових двох.
- Дружба та братство дорожчі за багатство.
- Один за всіх і всі за одного.
- Хто другові помагає, той собі помагає.
- Гуртом і батька легше бити.
- Де згода, там і сила.
- Птаха пізнати по пір’ю, а людину по мові.
Прислівʼя про правду і чесність
- Правда очі коле.
- Раз збрехав – навіки брехуном став.
- Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся.
- Краще гірка правда, ніж солодка брехня.
- Чисте золото не іржавіє.
- Совість без зубів, а гризе.
- Хто чесно живе, той спокійно спить.
- Шило в мішку не сховаєш.
Прислівʼя про родину
- Нема кращого друга, як рідна матуся.
- При сонечку тепло, при матері добре.
- Яке дерево, такі й віти, які батьки, такі й діти.
- У своїй хаті й кутки помагають.
- Де любов, там і Бог.
- Хата дітьми весела.
- Материн гнів як весняний сніг: рясно впаде, та скоро розтане.
- Добре тому, хто у своєму дому.
Прислівʼя про час і поспіх
- Сім разів відміряй, а раз відріж.
- Поспішиш – людей насмішиш.
- Тихше їдеш – далі будеш.
- Згаяного часу і конем не наздоженеш.
- Хто не встиг, той спізнився.
- Готуй сани влітку, а воза взимку.
- Робиш нашвидкуруч – зробиш на сміх людям.
- Краще пізно, ніж ніколи.
Прислівʼя про мову і слово
- Слово не горобець: вилетить – не спіймаєш.
- Мовчання – золото.
- Гостре словечко коле сердечко.
- Ласкаве слово, що весняний день.
- Дав слово – тримай.
- Язик до Києва доведе.
- Не бий, не лай, а добрим словом напучуй.
- Хто багато говорить, той мало робить.
Приказки, які діти чують найчастіше
Приказка відрізняється від прислівʼя тим, що не містить закінченої думки. Це образний вислів, вставка в мову, а не готовий висновок.
- Як з гуски вода.
- Хоч греблю гати.
- Ні пуху ні пера.
- Як сніг на голову.
- Робити з мухи слона.
- Взяти себе в руки.
- Вилетіло з голови.
- Тримати язик за зубами.
- Як риба у воді.
- Не в своїй тарілці.
- Пекти раків.
- Ведмежа послуга.
Прислівʼя, які діти розуміють буквально
Це головна складність жанру. Дитина до девʼяти-десяти років мислить конкретно, і переносне значення для неї не очевидне.
Ті, що найчастіше збивають з пантелику, і як їх пояснити:
- «Не рубай гілку, на якій сидиш» – не роби того, що зашкодить тобі самому. Дитина ж уявляє буквально хлопця на дереві з пилкою;
- «Вовків боятися – в ліс не ходити» – якщо боятися всього, нічого не зробиш. Багато дітей чують у цьому пораду не боятись вовків, що не дуже безпечно;
- «Ведмежа послуга» – допомога, яка нашкодила. Без пояснення звучить як щось приємне;
- «Пекти раків» – червоніти від сорому. Тут без пояснення взагалі ніяк;
- «Гуртом і батька легше бити» – разом усе легше. Формулювання таке, що пояснювати доводиться довго, і краще замінити на «де згода, там і сила»;
- «Совість без зубів, а гризе» – складна метафора, працює приблизно з десяти років.
Як пояснювати прислівʼя дитині
Найгірший спосіб – сказати прислівʼя в момент, коли дитина щось зробила не так. У цій ситуації воно чується як докір, і сенс до дитини не доходить взагалі.
Що працює краще:
- наводьте конкретну ситуацію з життя дитини, а не абстрактне пояснення;
- питайте, як вона сама розуміє вислів, перш ніж пояснювати;
- розбирайте буквальний і переносний зміст окремо: «а насправді про що це?»;
- вживайте прислівʼя в нейтральний момент, а не після провини;
- для школярів добре працює завдання «придумай історію до цього прислівʼя»;
- не вимагайте зубріння списком, це найшвидший спосіб зробити тему нудною.
Часті запитання
З якого віку діти розуміють прислівʼя?
Буквальний зміст – років із пʼяти, переносний – зазвичай з девʼяти-десяти. До того дитина може повторити вислів, але не зрозуміти його як узагальнення.
Чим прислівʼя відрізняється від приказки?
Прислівʼя – закінчена думка з висновком («поспішиш – людей насмішиш»). Приказка – образний вислів без висновку («як сніг на голову»), вона просто вбудовується в речення.
Скільки прислівʼїв треба знати школяреві?
У програмі зазвичай кілька десятків за темами. Але значно корисніше знати десять і розуміти їх, ніж завчити сто списком.
Як вивчити прислівʼя до уроку?
Групуйте за темою і до кожного придумуйте свою ситуацію. Прислівʼя, привʼязане до реального випадку, запам’ятовується з першого разу.
Чи варто виправляти дитину, якщо вона розуміє вислів буквально?
Не виправляти, а розбирати разом. Спитайте, що вона уявляє, а потім поясніть, що мали на увазі люди, які це придумали.
Коротко
Прислівʼя працює тоді, коли привʼязане до конкретної ситуації, і не працює, коли сказане замість зауваження. Переносний зміст стає доступним приблизно з девʼяти років, до того обовʼязково пояснюйте.
Для тренування мовлення добре працюють скоромовки українською, а для кмітливості – загадки за віком. Для читання за віком є оповідання і казки.
