Зміст
Молоді батьки уважно стежать за кожним новим умінням малюка. І одне з перших — коли дитина починає тримати голову самостійно. Це не просто гарний момент для фото. Це перший великий руховий навик, який стає основою для всього подальшого розвитку.
Чому це важливо
М’язи шиї у новонародженого ще дуже слабкі. Голова немовляти важка відносно тіла — і дитина фізично не може утримувати її без підтримки з перших днів. Це нормально і не є ознакою затримки.
Поступово м’язи зміцнюються — і дитина починає контролювати положення голови. Цей процес відбувається поетапно і залежить від того, скільки часу малюк проводить на животику і наскільки активно рухається.
По місяцях: що відбувається
Перший місяць
Новонароджена дитина не тримає голову зовсім. Якщо покласти малюка на животик — він може на секунду підняти голову і одразу опустити. Це рефлекторний рух, а не свідомий контроль.
При підніманні на руки голову обов’язково треба підтримувати — вона падає назад без підтримки.
Другий місяць
З’являються перші ознаки контролю. Лежачи на животику, дитина вже може тримати голову під кутом 45 градусів протягом кількох секунд. У вертикальному положенні голова ще хитається, але менше.
Третій місяць
Це переломний момент. Більшість дітей у 3 місяці починають впевненіше тримати голову на животику — під кутом 45–90 градусів. У вертикальному положенні голова тримається стабільніше, хоча підтримка ще потрібна.
Саме про 3 місяці найчастіше говорять педіатри, коли батьки запитують: «Коли дитина починає тримати голову?»
Четвертий місяць
Дитина впевнено тримає голову вертикально, коли її тримають на руках. На животику піднімає голову і верхню частину тулуба, спираючись на передпліччя.
П’ятий-шостий місяць
До 5–6 місяців більшість дітей тримають голову стійко і самостійно у будь-якому положенні. Контроль стає повним — дитина вільно повертає голову в різні боки, стежить за предметами і звуками.
Індивідуальні відмінності
Норма — поняття широке. Одні діти починають впевнено тримати голову вже в 2,5 місяці, інші — ближче до 4. Це може залежати від:
- маси тіла при народженні — недоношені діти розвиваються за скоригованим віком;
- того, скільки часу малюк проводить на животику — це головна «тренування» для м’язів шиї;
- загального тонусу м’язів.
Якщо дитина народилася передчасно — відраховуйте норми від скоригованого віку, а не від фактичної дати народження.
Як допомогти дитині
Час на животику
Це найефективніший спосіб зміцнити м’язи шиї і спини. Починайте з перших тижнів — по 1–2 хвилини кілька разів на день. Поступово збільшуйте час до 10–15 хвилин.
Важливо: час на животику — тільки під наглядом дорослого, коли дитина не спить.
Якщо малюк не любить лежати на животику — покладіть його на свої груди обличчям вниз. Це та сама позиція, але з відчуттям тепла і близькості — дітям так комфортніше.
Носіння на руках
Коли ви тримаєте дитину вертикально — вона теж тренує м’язи шиї. Не підтримуйте голову більше, ніж потрібно — дозвольте дитині самій відчувати рівновагу, страхуючи при потребі.
Яскраві предмети і звуки
Коли малюк лежить на животику — покладіть перед ним яскраву іграшку або підійдіть самі і заговоріть. Дитина намагатиметься підняти голову, щоб побачити — і це природне мотивація для тренування.
Коли варто звернутися до педіатра
Більшість батьків хвилюються дарма — розвиток дітей дуже індивідуальний. Але є ситуації, коли консультація лікаря справді потрібна.
Зверніться до педіатра, якщо:
- у 4 місяці дитина зовсім не намагається підняти голову на животику;
- голова постійно закидається назад або падає на груди без будь-якого контролю після 3 місяців;
- м’язи шиї здаються надто напруженими або, навпаки, повністю млявими;
- дитина завжди тримає голову повернутою в один бік і не повертає в інший — це може бути ознакою кривошиї.
Педіатр оцінить тонус м’язів і при потребі направить до невролога або призначить масаж. Масаж і спеціальна гімнастика добре допомагають при зниженому або підвищеному тонусі і прискорюють розвиток навику.
Тримання голови — перший крок у великому ланцюжку рухового розвитку. За ним прийдуть перевертання, сидіння, повзання і перші кроки. І кожен з цих етапів будується на попередньому. Тому час на животику і уважний погляд батьків — найпростіші і найважливіші речі, які можна зробити прямо зараз.
