Зміст
Семи-восьмирічна дитина - вже школяр. Вона читає сама, має власну думку і не приймає казок, де все надто просто і передбачувано. Їй потрібні герої з характером, несподівані повороти і питання, над якими варто подумати після останньої сторінки. Зібрали саме такі казки.
Казка «Крамниця бажань»
На вузькій вуличці старого міста стояла незвичайна крамниця. На вивісці було написано: «Бажання. Свіжі щодня».
Хлопчик Максим зайшов туди першим у черзі.
- Хочу, щоб у мене була найкраща оцінка в класі, - сказав він.
Старий крамар у круглих окулярах подивився на нього поверх скелець.
- Це можливо. Але є умова: хтось інший у вашому класі отримає найгіршу оцінку. Бо найкращий - завжди відносно когось.
Максим замовк.
- Тоді хочу, щоб у мене було багато друзів.
- Теж можливо, - кивнув крамар. - Але тоді вам доведеться цікавитися ними більше, ніж собою. Це важко.
Максим подумав ще.
- Тоді хочу, щоб мені ніколи не було нудно.
- О, це найскладніше бажання, - сказав крамар. - Для цього треба навчитися знаходити цікаве в звичайних речах. Це займе все життя.
Максим стояв і не знав, що замовити.
- Знаєте що, - сказав нарешті крамар, - я дам вам кое-що безкоштовно.
Він поклав на прилавок маленький зошит.
- Це?
- Щоденник. Записуйте в нього, що вас дивує. Щодня - хоча б одну річ. Через рік поверніться.
Максим узяв зошит і пішов. Він не знав, що через рік поверне його назад - заповненим до останньої сторінки. І що це і було найкращим бажанням, яке він міг отримати.
Казка «Дівчинка, яка мовчала»
У школі вчилася дівчинка на ім’я Соня. Вона завжди знала відповідь - але ніколи не піднімала руку.
- Чому мовчиш? - питала вчителька.
- А раптом помилюся, - відповідала Соня.
Одного дня клас проводив конкурс. Треба було вгадати, скільки цукерок у великій скляній банці. Кожен учень записував своє число на папірці.
Соня довго дивилась на банку. Порахувала в голові ряди. Прикинула шари. Записала число.
Коли вчителька оголосила результат - Соня вгадала точно.
- Як ти це зробила? - здивувалися однокласники.
- Я думала, - сказала Соня.
- То чому ніколи не відповідаєш на уроці?
Соня помовчала. А потім сказала:
- Бо там треба відповідати швидко. А я думаю повільно.
- Але правильно, - сказав хлопчик поруч.
Соня подивилась на нього. Вперше за весь рік вона посміхнулась у класі.
Наступного дня вона підняла руку. Відповідала повільно - але правильно. І ніхто не сміявся.
Казка «Острів, якого не було на карті»
Мореплавець Юрко плив океаном і знайшов острів, якого не було на жодній карті.
Він висадився на берег. Острів виглядав незвичайно: дерева росли вниз гілками, річки текли в гору, а птахи сиділи на землі і ходили по небу.
- Тут все навпаки, - подумав Юрко.
Він зустрів місцевого мешканця.
- Як вас звати? - запитав Юрко.
- Олак, - відповів той. - А тебе?
- Юрко.
- Дивне ім’я, - сказав Олак. - У нас всі імена починаються з кінця.
Юрко подумав. «Юрко» навпаки - «окруЮ». Він засміявся.
- А навіщо у вас все навпаки?
Олак здивувався:
- А навіщо у вас все правильно? Якщо робити тільки так, як звично - ніколи не придумаєш нічого нового.
Юрко повернувся додому і довго думав над цими словами. А потім почав час від часу робити речі навпаки. Їсти спочатку десерт, іти до школи іншим маршрутом, читати книгу з кінця.
І справді - він почав помічати те, чого раніше не бачив.
Казка «Три листи»
Жила дівчинка Мarta. Вона посварилася з найкращою подругою Олею і довго не розмовляла з нею.
Мама сказала:
- Напиши Олі листа.
- Навіщо? Вона перша образила.
- Напиши все, що думаєш. Але не відправляй.
Марта написала злий лист. Вилила все, що накипіло. Стало трохи легше.
- А тепер напиши другий, - сказала мама.
- Який?
- Такий, ніби ти Оля. Що вона могла б написати тобі?
Марта подумала і написала від імені Олі. Виявилося, що Оля теж могла образитися - і теж мала причину.
- А тепер третій лист, - сказала мама.
- Ще один?
- Напиши той, який ти б хотіла отримати від Олі.
Марта писала довго. Коли закінчила - прочитала і здивувалася. Це був добрий лист. Теплий. Такий, який примиряє.
- Відправ цей третій, - сказала мама.
- Але я його написала, а не Оля.
- Ти написала те, що хочеш почути. Але якщо ти це скажеш першою - Оля, можливо, скаже те саме у відповідь.
Марта закрила конверт. Пішла до Олі.
Вони помирились того самого вечора.
Казка «Зимова бджола»
Одна бджола не заснула взимку разом з усіма. Вона прокинулась у лютому і вилетіла з вулика.
- Де квіти? - питала вона.
- Їх немає, - відповів мороз. - Ще рано.
- А коли будуть?
- Навесні.
- Але я не можу чекати! - сказала бджола. - Мені треба зараз.
Вона летіла над снігом і нічого не знаходила. Мерзла. Сідала відпочити на гілку.
На гілці сидів горобець.
- Ти чого тут? - запитав він.
- Шукаю квіти.
- Взимку квітів немає. Але є щось інше, - сказав горобець. - Подивись навколо.
Бджола подивилась. Побачила сліди лисиці на снігу. Побачила крижані бурульки, які блищали на сонці. Побачила, як пара піднімається від теплої землі під снігом.
- Це не мед, - сказала вона.
- Ні, - погодився горобець. - Але це теж красиво. Якщо шукати тільки те, що знаєш - пропустиш все інше.
Бджола полетіла назад у вулик. Вона дочекалась весни. Але вже ніколи не дивилась на зиму так само, як раніше.
Казка «Хлопчик, який не любив читати»
Семикласник Артем не любив читати. Він любив грати у футбол, їздити на велосипеді і дивитися відео в інтернеті.
- Прочитай хоч одну книгу, - просила мама.
- Навіщо? Там же нудно.
Якось дощового дня Артем застряг вдома без телефона - сів акумулятор. Від нудьги він взяв з полиці першу-ліпшу книгу.
Це була книга про мандрівника, який потрапив на незнайомий континент.
Артем читав годину. Потім ще годину. Телефон зарядився - він не помітив.
Коли мама прийшла додому, Артем сидів на підлозі з книгою і не відривав очей.
- Артеме, вечеряти.
- Зараз, - сказав він. - Тут герой якраз потрапив у печеру.
Мама посміхнулась і пішла на кухню. Вечеря стигла ще годину.
Артем дочитав книгу о першій ночі. Поклав на полицю і взяв наступну.
Він так і не зрозумів, коли саме полюбив читати. Мабуть, тоді, коли знайшов правильну книгу.
Що робить казку цікавою для 7-8-річних
Дитина цього віку вже чує фальш. Якщо герой поводиться нелогічно або мораль «прилеплена» в кінці без зв’язку зі сюжетом - вона це відчує.
Найкращі казки для молодшого школяра ті, де герой не ідеальний. Де він сумнівається, помиляється, іноді поводиться не найкраще - і потім щось усвідомлює. Не тому що так «треба», а тому що ситуація привела його до цього.
Після читання не пояснюйте мораль. Краще запитайте: «А ти б вчинив так само?» або «Що, як думаєш, було б далі?». Восьмирічна дитина вже здатна самостійно знайти сенс - і це набагато цінніше, ніж почути його готовим від дорослого.
Усі казки за віком і темами зібрані в розділі казки для дітей за віком.
Поруч: казки для дітей 4-5 років, казки для дітей 5-6 років, казки для дітей 6-7 років.
