Ігри для розвитку мовлення: за віком і без занять

Мовлення розвивається не від занять, а від розмов. Дитина, з якою багато говорять під час звичайних справ, зазвичай випереджає ту, з якою двічі на тиждень займаються за картками.

Нижче ігри, вбудовані в побут, за віком – і чіткі орієнтири, коли варто показатись логопеду.

Що дитина зазвичай уміє за віком

Це орієнтири, а не норматив: розкид у межах кількох місяців нормальний. Але якщо відставання значне і стійке, чекати «саме розговориться» не варто.

Головне правило

Не випереджайте дитину. Якщо ви подаєте чашку, щойно вона подивилась у той бік, у неї немає причини просити словами.

Зробіть маленьку паузу. Дайте час сказати або хоча б спробувати. Ця пауза робить для мовлення більше, ніж будь-яка гра зі списку нижче.

Ігри для 1-2 років

• Називайте все, що робите. «Беремо чашку. Наливаємо воду. Вода тепла». Це не гра, а фон, і саме він працює найсильніше;
• Звуконаслідування. Як каже кіт, як гуде машина, як стукає дощ. Перші «слова» часто саме такі;
• Де ведмедик? Ховаєте іграшку під хустку і питаєте. Пауза перед тим, як показати;
• Дай і на. Проста передача предмета туди-сюди зі словами;
• Забавлянки з рухами. «Сорока-ворона», «Ладки» – ритм і дотик разом;
• Книжки з великими картинками. Не читати текст, а показувати й називати.

Ігри для 2-3 років

• Договори слово. Читаєте знайомий віршик і зупиняєтесь перед останнім словом рядка;
• Що зникло. Три предмети на столі, один прибрали. Треба назвати;
• Великий і маленький. Стіл і столик, кіт і котик. Це вчить словотвору;
• Один-багато. Яблуко – яблука, машина – машини;
• Хто що робить. Птах літає, риба плаває, кіт спить;
• Розкажи мамі. Найкорисніша вправа: дитина переказує татові, що робила з вами. Спершу з підказками;
• Дмухаємо. На пір’їнку, на свічку, на кораблик у ванні. Це готує дихання для мовлення.

Ігри для 3-4 років

• Що спершу, що потім. Розкладіть три картинки або перекажіть послідовність дня;
• Опиши, не називаючи. Дитина описує предмет, ви вгадуєте. Найкраща вправа для словника;
• Закінчи речення. «Ми вдягаємо шапку, коли…»;
• Ланцюжок слів. Називаємо все, що на кухні, по черзі;
• Впіймай звук. Ви називаєте слова, дитина плескає на потрібний звук на початку. Це основа для майбутнього читання;
• Розкажи по картинці. Не «що тут?», а «що сталося до цього і що буде далі?».

Чого краще не робити

Не сюсюкайте. «Бібіка» і «ням-ням» доводиться потім переучувати. Простих слів достатньо і без спотворень.

Не виправляйте посеред фрази. Дайте доказати, а потім повторіть правильно, ніби між іншим: «так, це червона машина».

Не змушуйте повторювати на вимогу. «Скажи “дякую”» перед чужими – найшвидший спосіб отримати мовчання.

Не порівнюйте. «А Марійка вже говорить реченнями» не прискорює нікого.

Не покладайтесь на мультики. Мовлення розвивається у діалозі, а екран діалогу не дає: він говорить, а дитина мовчить.

Коли варто показатись логопеду

• у 1,5 роки немає жодного простого слова;
• у 2 роки немає фрази з двох слів;
• у 3 роки мовлення незрозуміле для чужих людей;
• дитина не реагує на звернення, ніби не чує;
• у 5 років немає шиплячих, у 6 – звука Р;
• мовлення було, а потім погіршилось або зникло;
• дитина заїкається довше за кілька тижнів.

Останні три пункти – привід звернутись без зволікань. І окремо: перед логопедом варто перевірити слух, бо частина мовленнєвих затримок починається саме з нього.

Часті запитання

Коли дитина має заговорити?

Перші слова зазвичай близько року, фраза з двох слів – у два. Розкид у кілька місяців нормальний, значне й стійке відставання – привід порадитись.

Чи правда, що хлопчики говорять пізніше?

Таке спостереження існує, але воно не виправдовує очікування. Орієнтири однакові, і при значній затримці стать нічого не змінює.

Чи шкодить двомовність?

Ні. Діти в двомовному середовищі іноді починають говорити трохи пізніше і змішують мови, але це минає. Затримку двомовність не спричиняє.

Скільки займатись?

Не «займатись», а розмовляти протягом дня. Спеціальні ігри – по 5-10 хвилин, і краще кілька разів на день коротко.

Чи допомагають пальчикові ігри?

Їх традиційно рекомендують, і як загальна вправа вони корисні. Але це допоміжний інструмент: при справжній затримці потрібен логопед, а не більше пальчикових ігор.

Коротко

Мовлення розвивається у розмові, а не на заняттях. Найдієвіше – називати вголос усе, що робите, і робити паузу замість того, щоб вгадувати бажання дитини наперед. А якщо у два роки немає фрази з двох слів або у три мовлення незрозуміле чужим – це вже до логопеда, а не до нових ігор.

Поруч: чистомовки, скоромовки, забавлянки та потішки.

Для найменших: вірші для 2-3 років, пальчикові ігри, казки на ніч для 2-3 років.