Зміст
Шнурки виявляються складнішими, ніж очікують батьки, з простої причини: це перша навичка, де обидві руки роблять різне одночасно, та ще й наосліп, бо власні пальці затуляють огляд.
Нижче два способи, покроково, і те, з чого починати, якщо жоден не виходить.
Коли дитина готова
| Вік | Чого зазвичай досягає |
|---|---|
| 3-4 роки | тягне шнурок, робить один вузол |
| 4-5 років | зав’язує «два вушка» з допомогою |
| 5-6 років | зав’язує сама, повільно |
| 6-7 років | зав’язує швидко й не дивлячись |
Розкид тут великий, і це нормально. Значно важливіше за вік інше: чи вміє дитина застібати ґудзики й нанизувати намистини. Якщо ні, починати варто з них, а не зі шнурків.
Спосіб перший: два вушка
Найлегший для дітей, бо обидві руки роблять те саме дзеркально. Із нього починають майже всі.
- Зав’яжіть простий вузол: перехрестити шнурки, один просунути під інший і затягнути;
- Зробіть петлю з лівого шнурка й затисніть її в пальцях;
- Зробіть таку саму петлю з правого;
- Перехрестіть обидві петлі так, ніби це знову два звичайні шнурки;
- Просуньте одну петлю під іншу в отвір, що утворився;
- Потягніть за обидві петлі в різні боки.
Головна помилка на цьому способі – тягнути не за петлі, а за кінці. Тоді бантик розв’язується одразу, і дитина вирішує, що зробила щось не так.
Спосіб другий: одна петля
Класичний спосіб, яким зав’язують дорослі. Складніший, бо руки роблять різне, зате бантик тримається краще.
- Зав’яжіть простий вузол;
- Зробіть петлю з одного шнурка і тримайте її;
- Другим шнурком обгорніть петлю навколо, як пальцем навколо олівця;
- Просуньте цей шнурок у дірочку, що утворилась біля основи петлі, і витягніть його з іншого боку петлею;
- Потягніть за обидві петлі.
До цього способу переходять зазвичай тоді, коли перший уже виходить автоматично. Раніше він тільки плутає.
З чого починати, якщо не виходить нічого
- Тренуйтеся не на нозі. Покладіть черевик на стіл перед дитиною або зробіть шнурівку з картонки з дірочками. На нозі кут незручний, а руки затуляють огляд;
- Візьміть два шнурки різного кольору. Це найдієвіша порада з усіх: дитина одразу бачить, який шнурок куди пішов;
- Сядьте позаду й робіть її руками. Не навпроти: дзеркальне відображення дитина не перекладає на себе, і це головна причина невдач;
- Розбийте на кроки. Тиждень тільки вузол, потім тиждень одна петля. Не весь бантик одразу;
- Беріть товстий шнурок, а не тонкий і слизький. Мотузка для білизни підходить краще за шнурки з кросівок;
- Робіть останній крок разом. Дитина робить усе, а затягує ви, потім навпаки. Відчуття «я зав’язав» приходить із затягування.
Коли тренуватися
Не вранці перед виходом. Це правило важливіше за всі техніки: коли всі поспішають, батьки нервують, а дитина вчиться тільки того, що шнурки це неприємно.
Найкраще працює десять хвилин увечері на килимі, без черевика, у спокійному настрої. Три-чотири рази на тиждень вистачає.
І окремо: не переходьте на липучки назавжди. Достатньо мати одну пару зі шнурками для тренування вдома, а на щодень носити зручне.
Що робить навичку швидшою
- Нанизування намистин і макаронин на шнурок;
- Застібання ґудзиків на дорослій сорочці, покладеній на стіл;
- Плетіння кісок із трьох мотузок, прив’язаних до ручки дверей;
- Прищепки на краю коробки – вправа на силу пальців;
- Зав’язування вузлів на мотузці просто так, без бантика.
Усі ці вправи готують ті самі рухи, але без відчуття «у мене не виходить», яке дають шнурки.
Часті запитання
З якого віку вчити зав’язувати шнурки?
Приблизно з чотирьох-п’яти років, коли дитина вже застібає ґудзики. Самостійно й упевнено більшість зав’язує у п’ять-шість.
Який спосіб легший для дитини?
Спосіб «два вушка», бо обидві руки роблять однакові рухи. Класичний з однією петлею залишайте на потім.
Чому в дитини бантик одразу розв’язується?
Найчастіше тому, що наприкінці тягнуть за кінці шнурків, а не за петлі. Покажіть різницю на повільному темпі.
Чому краще сідати позаду дитини?
Коли ви сидите навпроти, дитина бачить дзеркальне відображення і не може перенести рухи на себе. Позаду її руки повторюють ваші напряму.
Дитина у шість років досі не зав’язує
Це буває, і саме собою не є проблемою. Перевірте простіші навички: ґудзики, нанизування, вузол на мотузці. Якщо і вони даються важко, варто поговорити з педіатром про дрібну моторику.
Коротко
Починайте зі способу «два вушка», тренуйтеся на черевику на столі, а не на нозі, і візьміть два шнурки різного кольору. Сідайте позаду дитини, а не навпроти, і ніколи не вчіть уранці перед виходом. А якщо не виходить нічого – поверніться на крок назад, до ґудзиків і намистин.
Поруч: підготовка руки до письма, як навчити кататися на велосипеді, підготовка до школи.
