Головна » Як навчити дитину завʼязувати шнурки: два способи покроково

Як навчити дитину завʼязувати шнурки: два способи покроково

0 коментарі
Дитячі руки зав'язують шнурки на білих кросівках

Шнурки виявляються складнішими, ніж очікують батьки: потрібні узгоджені рухи обох рук, запамʼятована послідовність кроків, та ще й наосліп, бо власні пальці затуляють огляд.

Нижче два способи, покроково, і те, з чого починати, якщо жоден не виходить.

Коли дитина готова

Темп опанування різниться, і навіть орієнтири дитячих терапевтів NHS не збігаються: самостійність у 6-7 років або готовність ближче до 7-8. Тому таблиця нижче - лише послідовність кроків, а не норма.

Крок (орієнтовно за віком) Що виходить
3-4 роки тягне шнурок, робить один вузол
4-5 років завʼязує «два вушка» з допомогою
5-6 років завʼязує сама, повільно
6-8 років завʼязує самостійно; швидкість приходить із практикою

Розкид тут великий, і невміння завʼязувати шнурки у шість років саме собою не свідчить про затримку розвитку. Ґудзики й нанизування великих намистин можна використати як підготовку.

Спосіб перший: два вушка

Багатьом дітям він простіший, бо обидві руки роблять те саме дзеркально. Спробуйте обидва способи й оберіть той, який дитині зрозуміліший.

  1. Завʼяжіть простий вузол: перехрестити шнурки, один просунути під інший і затягнути;
  2. Зробіть петлю з лівого шнурка й затисніть її в пальцях;
  3. Зробіть таку саму петлю з правого;
  4. Перехрестіть обидві петлі так, ніби це знову два звичайні шнурки;
  5. Просуньте одну петлю під іншу в отвір, що утворився;
  6. Потягніть за обидві петлі в різні боки.

Основна помилка під час завʼязування цим способом - тягнути не за петлі, а за кінці. Тоді бантик розвʼязується одразу, і дитина вирішує, що зробила щось не так.

Спосіб другий: одна петля

Класичний спосіб, яким завʼязують дорослі. Руки роблять різне, тому декому він складніший; дітям зі зниженою спритністю пальців терапевти NHS іноді радять саме його.

  1. Завʼяжіть простий вузол;
  2. Зробіть петлю з одного шнурка і тримайте її;
  3. Другим шнурком обгорніть петлю навколо, як пальцем навколо олівця;
  4. Складіть цей шнурок удвоє й проштовхніть згин в отвір, що утворився біля основи першої петлі; кінець наскрізь не протягуйте - з іншого боку має вийти друга петля;
  5. Потягніть за обидві петлі.

Порядок не принциповий: одні діти переходять до цього способу після «двох вушок», іншим він одразу зрозуміліший.

З чого починати, якщо не виходить нічого

  • Тренуйтеся не на нозі. Покладіть черевик на стіл перед дитиною або зробіть шнурівку з картонки з дірочками. На нозі кут незручний, а руки затуляють огляд;
  • Візьміть два шнурки різного кольору. Так дитині легше бачити, який шнурок куди пішов;
  • Сядьте позаду або збоку й за потреби спрямовуйте рухи її рук. Показ з-за спини часто легше повторити, ніж дзеркальний навпроти;
  • Розбийте на кроки. Переходьте далі, коли попередній крок почне виходити, а не за календарем;
  • Беріть товстий шнурок, а не тонкий і слизький. Мотузка для білизни підходить краще за шнурки з кросівок;
  • Навчайте з останнього кроку. Спочатку ви робите все, крім затягування петель, - затягує дитина. Коли виходить, лишайте їй останні два кроки, потім три, і так до початку. Відчуття «я завʼязав» приходить одразу, з першого ж заняття (метод NHS).

Коли тренуватися

Краще не вранці перед виходом: коли всі поспішають, батьки нервують, а дитина вчиться тільки того, що шнурки - це неприємно.

Практикуйтеся коротко й регулярно, коли немає поспіху, і завершуйте, якщо дитина втомилася.

І окремо: взуття на липучках - цілком прийнятний варіант для самостійного взування. Для тренування достатньо однієї пари зі шнурками або картонної шнурівки вдома.

Що робить навичку швидшою

  1. Нанизування великих намистин або кілець на шнурок - під наглядом; дрібні намистини й макаронини не підходять дітям, які беруть предмети до рота, і їх тримають подалі від молодших;
  2. Застібання ґудзиків на дорослій сорочці, покладеній на стіл;
  3. Плетіння кісок із трьох мотузок, привʼязаних до ручки дверей;
  4. Прищепки на краю коробки - вправа на силу пальців;
  5. Завʼязування вузлів на мотузці просто так, без бантика.

Ці вправи можна використовувати як підготовку - без відчуття «у мене не виходить», яке дають шнурки.

Часті запитання

З якого віку вчити завʼязувати шнурки?

Приблизно з чотирьох-пʼяти років, коли дитина вже застібає ґудзики. Самостійно - у когось у пʼять-шість, у когось ближче до семи-восьми; норми немає.

Який спосіб легший для дитини?

Багатьом - «два вушка», бо обидві руки роблять однакові рухи. Але спробуйте обидва: комусь одразу зрозуміліший класичний.

Чому в дитини бантик одразу розвʼязується?

Одна з можливих причин - наприкінці дитина тягне за кінці шнурків, а не за петлі. Повільно покажіть різницю.

Чому краще сідати позаду дитини?

Коли ви сидите навпроти, дитина бачить дзеркальне відображення; з-за спини або збоку рухи повторити зазвичай легше.

Дитина у шість років досі не завʼязує

Це буває, і саме собою не є проблемою. Перевірте простіші навички: ґудзики, нанизування, вузол на мотузці. Якщо і вони даються важко, варто поговорити з педіатром про дрібну моторику. Окремо: якщо дитина втрачає вже набуті рухові навички - до лікаря без зволікання; раптова або швидко наростаюча слабкість руки чи ноги - невідкладна допомога (NICE NG127).

Коротко

Спробуйте обидва способи, тренуйтеся на черевику на столі, а не на нозі, і візьміть два шнурки різного кольору. Навчайте з останнього кроку: затягує дитина. Сідайте позаду або збоку, не вчіть у поспіху. Якщо не виходить - поверніться до ґудзиків і великих намистин; липучки - нормальний варіант на щодень.

Поруч: підготовка руки до письма, як навчити кататися на велосипеді, підготовка до школи.

Читайте також: як навчити дитину переказувати прочитане, право і ліво.

Вам також може сподобатися