Зміст
Уміння плавати – єдина навичка з дитячих, яка колись може врятувати життя. І саме тому тут найважливіше не швидкість навчання, а порядок: спершу дитина має перестати боятись води і навчитись видихати в неї, і лише потім – рухати руками.
Нижче послідовність, яка працює, і те, чого не варто робити ніколи.
З якого віку
| Вік | Що освоюють |
|---|---|
| до 3 років | звикання до води, гра, без навчання |
| 3-4 роки | не боятись, опускати обличчя, видих у воду |
| 4-5 років | лежати на воді, ковзати, працювати ногами |
| 5-7 років | перші справжні гребки, пропливати кілька метрів |
| 7+ років | техніка стилів |
Багато дітей упевнено пливуть у п’ять-шість років, але розкид тут величезний і залежить не від віку, а від того, скільки часу дитина взагалі провела у воді.
Порядок, який працює
- Звикання. Просто гра на мілкому: бризкати, ходити, збирати іграшки з дна по коліно. Без жодних завдань;
- Умити обличчя водою. Спершу долонею, потім опустити ніс, потім усе обличчя. Це найважчий крок для більшості дітей;
- Видих у воду. Дмухати на воду, потім пускати бульбашки ротом, потім носом. Ключова навичка з усіх: людина, яка вміє видихати у воду, не панікує;
- Зазирнути під воду з відкритими очима. В окулярах простіше, і це нормально;
- Лежати на воді. Спершу на спині, з вашою рукою під головою. Потім на животі, тримаючись за бортик;
- Ковзання. Відштовхнутись від бортика і просто ковзати, витягнувши руки. Без рухів;
- Ноги. Те саме ковзання, але з роботою ніг. Дошка для плавання дуже допомагає;
- Руки. І лише тепер. Спершу з дошкою, потім без.
Найпоширеніша помилка – почати з четвертого або восьмого кроку, бо «треба вчитись плавати». Дитина, яка ще боїться опустити обличчя, руками махати не навчиться.
Чого не робити ніколи
Не кидайте у воду «щоб попливла». Це не вчить плавати. Це вчить боятись води, іноді на все життя.
Не занурюйте силою. Навіть один раз. Довіра відновлюється місяцями.
Не залишайте саму ні на секунду. Дитина тоне тихо і швидко, без криків і плескання. Це головне, що варто знати кожному дорослому біля води.
Не покладайтесь на нарукавники як на безпеку. Вони можуть зісковзнути й дають хибне відчуття захисту і дитині, і дорослому.
Не порівнюйте. «Той хлопчик молодший, а вже пливе» не прискорює нікого.
Безпека на воді
- Дорослий на відстані витягнутої руки, поки дитина не пливе впевнено;
- Один дорослий відповідає за воду і не відволікається на телефон і розмови. Домовтесь про це прямо, якщо на пляжі кілька родин;
- Купатись тільки там, де видно дно і де немає течії;
- Заходити у воду разом, а не «біжи, я наздожену»;
- Не купатись одразу після їжі і не сидіти у воді до посиніння: переохолодження настає швидше, ніж здається;
- Пояснити правило кола: надувне коло не рятувальний засіб, воно перевертається.
Якщо дитина боїться води
- Поверніться на крок назад і затримайтесь там кілька занять;
- Починайте вдома у ванні. Умивати обличчя, дмухати на воду, лити з лійки собі на голову;
- Дайте контроль. Хай дитина сама вирішує, коли зайти глибше;
- Не питайте «ти боїшся?». Це фіксує страх. Краще говорити про те, що вже вийшло;
- Ідіть у воду разом і грайтеся, нічого не вимагаючи. Кілька таких разів дають більше за десять занять;
- З’ясуйте причину. Іноді страх – це не вода, а холод, гучний басейн або чужий тренер.
Басейн чи самостійно
- Тренер потрібен для техніки, а для подолання страху й перших навичок цілком вистачає батьків;
- Група має бути маленька. Для дошкільнят більше шести дітей на тренера – це вже мало уваги;
- Подивіться пробне заняття. Головне питання: що тренер робить із дитиною, яка боїться;
- Не віддавайте в групу дитину, яка панікує у воді. Спершу індивідуально або з вами;
- Тепла вода важлива. У прохолодному басейні маленька дитина мерзне за десять хвилин, і про навчання вже не йдеться.
Часті запитання
З якого віку вчити плавати?
Звикати до води – з немовлячого віку в ванні. Осмислено вчитись – приблизно з трьох-чотирьох років, коли дитина вже виконує прості інструкції.
Скільки часу займає навчання?
Дуже по-різному. Якщо дитина не боїться води, кілька тижнів регулярних занять. Якщо боїться, на подолання страху може піти більше часу, ніж на саму техніку.
Чи потрібні нарукавники?
Як допоміжний засіб на воді – можна, як гарантія безпеки – ні. Вони зісковзують і привчають до неправильного положення тіла.
Дитина боїться опускати обличчя у воду
Це найчастіша перешкода. Починайте вдома у ванні: умивати обличчя долонею, дмухати на воду, пускати бульбашки. Без тиску і без «ну давай уже».
Чи можна вчити на морі?
Перші кроки краще в басейні або на дуже мілкому спокійному місці: хвилі й невидиме дно лякають і заважають зосередитись.
Коротко
Порядок такий: не боятись, опустити обличчя, видихнути у воду, полежати, поковзати, ноги, руки. Пропускати кроки не можна. І головне правило безпеки: дитина тоне тихо, тому дорослий біля води не відволікається ні на що.
Поруч: правила безпеки для дітей, як навчити кататись на велосипеді, як обрати гурток.
Для руху: ранкова зарядка, рухливі ігри, загадки про спорт.
