Головна » Підготовка руки до письма: що робити, а що лишити школі

Підготовка руки до письма: що робити, а що лишити школі

0 коментарі
Дитина малює кольоровими олівцями

Найкорисніше, що можна зробити для майбутнього письма, – це не купити прописи, а дати дитині ножиці, пластилін і шнурівку. Рука, яка вміє тримати й керувати, освоює букви значно швидше за руку, яку рік водили по клітинках.

Нижче що саме готувати, як виправити неправильний захват олівця і чому прописи до школи радше шкодять.

Чому не варто вчити писати до школи

Причина практична, а не педагогічна. У школі вчать за конкретною методикою: певний нахил, певна послідовність елементів, певне з’єднання букв. Дитина, яка вже пише по-своєму, буде перевчатись, а це завжди довше, ніж навчитись з нуля.

Тому завдання батьків до школи інше: підготувати руку, а не поставити почерк.

Що варто Що краще лишити школі
Тримати олівець правильно писати прописні букви
Штрихувати, не виходячи за контур з’єднання букв
Обводити й домальовувати нахил і натиск
Різати ножицями по лінії письмо в зошиті в косу лінію
Друковані букви, якщо дитина хоче швидкість письма

Правильний захват олівця

Олівець лежить на середньому пальці, зверху притримують великий і вказівний. Три пальці, не більше. Кінчики пальців приблизно за півтора-два сантиметри від грифеля.

Ознаки неправильного захвату, які варто помітити рано:

  • Олівець у кулаці – нормально до трьох років, після чотирьох варто поступово міняти;
  • Великий палець накриває вказівний – рука швидко втомлюється;
  • Пальці надто близько до грифеля – дитина не бачить, що малює, і згинається над столом;
  • Занадто сильний натиск – олівець ламається, рука болить через п’ять хвилин.

Як виправити: дайте короткий олівець завдовжки 3-4 сантиметри. Тримати його кулаком фізично незручно, і рука сама перебудовується. Це працює краще за будь-які нагадування і за спеціальні насадки.

Що готує руку найкраще

Порядок тут за силою впливу, а не за складністю.

  • Ліплення. Пластилін, тісто, глина. Розминання дає навантаження, якого не дає жодна вправа з олівцем;
  • Ножиці. Різати по прямій, потім по хвилястій лінії, потім вирізати фігури. Дуже сильно розвиває координацію;
  • Шнурівки, ґудзики, блискавки. Щоденне одягання – це вже вправа, якщо не робити її за дитину;
  • Дрібний конструктор і мозаїка. Точні рухи двома пальцями;
  • Нанизування. Намистини, макарони, ґудзики на нитку;
  • Штрихування. Замалювати фігуру, не виходячи за контур, лініями в один бік;
  • Обведення й домальовування. Обвести контур, домалювати другу половину малюнка;
  • Графічні диктанти. Дві клітинки вгору, три вправо. Для 6-7 років і не раніше;
  • Пальчикові ігри. Для найменших це основна форма підготовки.

Як сидіти і чим писати

  • Ноги стоять на підлозі, а не висять. Якщо не дістають – підставка;
  • Спина рівна, відстань до аркуша 30-35 сантиметрів;
  • Світло падає зліва для правші й справа для лівші;
  • Аркуш лежить під невеликим кутом, для лівші – нахилений в інший бік;
  • Олівець м’який, позначка М або 2М. Твердий вимагає натиску, від якого рука втомлюється;
  • Тригранний олівець зручніший за круглий: він сам підказує, куди класти пальці.

Якщо дитина лівша

Переучувати не треба. Це давно застаріла практика, від якої відмовились, і вона нічого не покращує.

Що справді допомагає лівші:

  • світло справа, а не зліва;
  • аркуш нахилений праворуч, а не ліворуч;
  • олівець тримати трохи вище, ніж правша, щоб бачити написане;
  • ножиці для лівші – вони справді існують і справді полегшують;
  • сидіти за партою так, щоб лікоть не впирався в сусіда.

Скільки і коли займатись

  • 10-15 хвилин на день для п’ятирічного, до 20 для шестирічного;
  • Перерва щойно рука втомилась. Дитина скаже про це рухами, а не словами: почне терти пальці, міняти захват, сповзати зі стільця;
  • Чергуйте вправи. Штрихування, ліплення, ножиці в один день краще, ніж двадцять хвилин самого штрихування;
  • Не займайтесь увечері. Втомлена рука закріплює неправильний захват;
  • Не вимагайте охайності від чотирирічного. У цьому віці важливий сам рух, а не результат.

Часті запитання

З якого віку готувати руку до письма?

Ліплення, ножиці й шнурівки – з трьох років. Штрихування й обведення – з п’яти. Графічні диктанти – з шести.

Чи треба вміти писати до першого класу?

Ні. Достатньо правильно тримати олівець, штрихувати, не виходячи за контур, і вміти обвести лінію. Писати вчать у школі.

Дитина неправильно тримає олівець, як виправити?

Дайте короткий олівець на 3-4 сантиметри: тримати його неправильно фізично незручно. Це швидше й безболісніше за зауваження.

Дитина швидко втомлюється від письма

Найчастіше через надто сильний натиск або неправильний захват. Перевірте обидва, візьміть м’якший олівець і скоротіть заняття вдвічі.

Чи можна вчити друковані букви?

Можна, якщо дитина сама хоче. Друковані букви не заважають школі, на відміну від прописних, які потім доводиться перевчати.

Коротко

До школи готуйте руку, а не почерк: ліплення, ножиці, шнурівки, штрихування. Прописи лишіть школі, інакше доведеться перевчати. А неправильний захват найшвидше виправляється коротким олівцем, а не зауваженнями.

Поруч: як навчити дитину читати, як навчити дитину рахувати, як підготувати дитину до першого класу.

Для дрібної моторики: пальчикові ігри, досліди вдома, чим зайняти дитину без гаджетів.

Поруч: українська абетка для дітей.

Вам також може сподобатися