Зміст
Вправи, які можна робити вдома, і робота логопеда - це різні речі. Удома ми граємось рухами язика, диханням і слухом і повторюємо те, що показав логопед. Спосіб навчання звука добирає фахівець після оцінювання - і сам показує батькам, як практикувати його вдома.
- Без призначень: спільна гра, розмова й читання з паузами для відповіді.
- Для корекції вимови: конкретне завдання, яке показав логопед, а не вправи з інтернету навмання.
- Приклад: дитина каже «сапка» - ви не виправляєте, а відповідаєте: «Так, червона шапка. А де твоя шапка?» - і чекаєте на відповідь.
Ігри з рухами язика й губ: сім вправ (необовʼязкові)
Робіть перед дзеркалом, щоб дитина бачила свій язик. Кількість повторів і тривалість - за рекомендацією логопеда; коротко й регулярно зазвичай краще, ніж довго.
- Парканчик. Усміхнутись, зімкнути зуби, показати їх. Утримати до пʼяти;
- Трубочка. Витягнути губи вперед і утримати. Чергувати з парканчиком;
- Лопатка. Покласти широкий розслаблений язик на нижню губу. Головне - щоб язик не тремтів;
- Голочка. Висунути вузький напружений язик. Чергувати з лопаткою;
- Чашечка. Широкий язик підняти, загнувши краї вгору;
- Конячка. Клацати язиком, присмоктуючи його до піднебіння;
- Смачне варення. Облизати верхню губу широким язиком зверху вниз.
Дихання: три вправи
Дихальні ігри дітям подобаються, але як самостійний спосіб «поставити звук» вони не доведені; робіть їх для задоволення й за порадою логопеда.
- Здути пірʼїнку або паперову кульку зі столу одним довгим видихом, не надуваючи щоки (без запаленої свічки: відкритий вогонь і дитина - погане поєднання);
- Ватка на столі: дути так, щоб вона проїхала до позначки;
- Мильні бульбашки: найприємніша вправа: вимагає рівного повільного видиху.
Слух: почути різницю
Якщо дитині складно розрізняти схожі звуки, логопед може додати слухові завдання - перед роботою над вимовою або паралельно з нею (ASHA). Ці ігри саме про це.
- Плесни, коли почуєш. Ви називаєте слова, дитина плескає на тих, де є потрібний звук;
- Правильно чи ні. Ви навмисне кажете «сапка» замість «шапка», дитина ловить помилку. Виправляє вас, а не її виправляють - і це змінює все;
- Довге чи коротке слово. Плескати склади: ко-ти-ки;
- Що звучало. За спиною дзвените ключами, шурхотите папером, стукаєте ложкою - дитина вгадує. Це гра на увагу, а не перевірка слуху: за підозри на зниження слуху потрібне обстеження.
Як робити, щоб дитина не відмовлялась
- Коротко і не через силу;
- Перед дзеркалом і разом. Ви робите ті самі вправи, і виглядаєте так само смішно;
- Дайте роль: язик - це конячка, чашечка, лопатка. Для чотирирічної дитини це не метафора, а гра;
- Не виправляйте мовлення одразу після заняття. Вправи окремо, спілкування окремо;
- Закінчуйте, поки цікаво, а не коли набридло.
Як підтримувати мовлення щодня
Це підтримує мовлення щодня, але фахову допомогу при порушенні не замінює.
- Говорити з дитиною багато - зрозумілими їй словами й короткими фразами, з паузами для відповіді, поступово ускладнюючи;
- Давати договорити й не договорювати за неї;
- Розширювати фразу: вона каже «собака біжить», ви - «так, великий рудий собака біжить до нас»;
- Читати щодня і ставити запитання про намальоване;
- Менше екрана: мовлення формується в діалозі, а не в перегляді.
Коли вправ уже недостатньо
- 103: мовлення раптово стало невиразним або порушилося - негайно, навіть без слабкості обличчя чи кінцівок і без інших ознак: раптова зміна мовлення може бути ознакою інсульту (МОЗ);
- Не чекаючи, до педіатра: дитина поступово втрачає набуті слова чи інші навички; не розуміє мовлення, зверненого до неї; є підозра на зниження слуху - тоді оцінювання мовлення і перевірка слуху (AAP);
- До логопеда: у 3 роки мовлення незрозуміле стороннім; дитина замінює багато звуків одразу або пропускає їх; говорить «у ніс»; заїкається, застрягає на початку слова, повторює склади. У цих випадках домашні вправи не замінюють консультацію.
Часті запитання
Скільки часу займатись?
Коротко й регулярно; тривалість залежить від завдання, рекомендацій логопеда та стану дитини. Пʼять-десять хвилин - можливий орієнтир, не межа.
Чи можна поставити звук самостійно?
Спосіб навчання звука добирає логопед і показує батькам, як практикувати вдома - зокрема й окремі звуки та слова. Самостійно за відео - ні.
З якого віку робити артикуляційну гімнастику?
Приблизно з трьох-чотирьох років, коли дитина може повторити рух за зразком і подивитись у дзеркало.
Дитина відмовляється, що робити?
Скоротіть до двох вправ, робіть разом перед дзеркалом і закінчуйте, поки цікаво. Перевірте, чи завдання посильне і чи дитина не втомилася.
Чи допоможуть скоромовки?
Коли звук уже є в мовленні. Скоромовки для відпрацювання конкретного звука добирайте з логопедом.
Удома - спільна гра, розмова й читання з паузами для відповіді; рухи язика, дихання і слух - лише як гра або завдання від логопеда, коротко й разом перед дзеркалом: сама гімнастика звук не ставить. Звичайна розмова, читання й можливість договорити підтримують мовлення, але не замінюють допомоги, якщо є порушення. Раптове погіршення мовлення - до лікаря терміново, підозра на зниження слуху - обстеження.
Поруч: які звуки дитина має вимовляти за віком, ігри для розвитку мовлення, чистомовки за звуками.
