Логопедичні вправи вдома: що можна робити самим, а що ні

Вправи, які можна робити вдома, і робота логопеда - це різні речі. Удома ми готуємо мʼязи, дихання й слух. Ставити конкретний звук залишаємо фахівцю: неправильно закріплений звук потім переучують довше, ніж ставлять із нуля.

Артикуляційна гімнастика: сім вправ

Робіть перед дзеркалом, щоб дитина бачила свій язик. Кожну вправу 5-7 разів, усе заняття не довше пʼяти хвилин.

1. Парканчик. Усміхнутись, зімкнути зуби, показати їх. Утримати до пʼяти;
2. Трубочка. Витягнути губи вперед і утримати. Чергувати з парканчиком;
3. Лопатка. Покласти широкий розслаблений язик на нижню губу. Головне - щоб язик не тремтів;
4. Голочка. Висунути вузький напружений язик. Чергувати з лопаткою;
5. Чашечка. Широкий язик підняти, загнувши краї вгору. Найважча вправа, і саме вона готує шиплячі;
6. Конячка. Клацати язиком, присмоктуючи його до піднебіння. Готує верхнє положення для [р];
7. Смачне варення. Облизати верхню губу широким язиком зверху вниз.

Дихання: три вправи

Слабкий видих - часта причина того, що звук не виходить, навіть коли язик стоїть правильно.

• Задути свічку одним довгим видихом, не надуваючи щоки;
• Ватка на столі: дути так, щоб вона проїхала до позначки;
• Мильні бульбашки: найприємніша вправа й водночас найкорисніша, бо вимагає рівного повільного видиху.

Слух: почути різницю

Перш ніж вимовити звук правильно, дитина має його розчути. Ці вправи саме про це.

• Плесни, коли почуєш. Ви називаєте слова, дитина плескає на тих, де є потрібний звук;
• Правильно чи ні. Ви навмисне кажете «сапка» замість «шапка», дитина ловить помилку. Виправляє вас, а не її виправляють - і це змінює все;
• Довге чи коротке слово. Плескати склади: ко-ти-ки;
• Що звучало. За спиною дзвените ключами, шурхотите папером, стукаєте ложкою - дитина вгадує.

Як робити, щоб дитина не відмовлялась

1. Не більше пʼяти хвилин і не щодня через силу;
2. Перед дзеркалом і разом. Ви робите ті самі вправи, і виглядаєте так само смішно;
3. Дайте роль: язик це конячка, чашечка, лопатка. Для чотирирічної дитини це не метафора, а гра;
4. Не виправляйте мовлення одразу після заняття. Вправи окремо, спілкування окремо;
5. Закінчуйте, поки цікаво, а не коли набридло.

Що працює краще за вправи

Це найважливіша частина, і вона не про гімнастику.

• Говорити з дитиною багато й нормальною мовою, без спрощень;
• Давати договорити й не домовляти за неї;
• Розширювати фразу: вона каже «собака біжить», ви - «так, великий рудий собака біжить до нас»;
• Читати щодня і питати за картинкою;
• Менше екрана: мовлення формується в діалозі, а не в перегляді.

Коли вправ уже недостатньо

Часті запитання

Скільки часу займатись?

Пʼять хвилин за раз. Довше дитина цього віку не витримує, а користі більше не стає.

Чи можна поставити звук самостійно?

Краще ні. Гімнастика готує апарат, а постановку звука робить логопед під конкретну дитину.

З якого віку робити артикуляційну гімнастику?

Приблизно з трьох-чотирьох років, коли дитина може повторити рух за зразком і подивитись у дзеркало.

Дитина відмовляється, що робити?

Скоротіть до двох вправ, робіть разом перед дзеркалом і закінчуйте, поки цікаво. Опір частіше від формату «заняття», ніж від самих вправ.

Чи допоможуть скоромовки?

Тільки коли звук уже поставлений. До того скоромовка закріплює саме неправильну вимову.

Поруч: які звуки дитина має вимовляти за віком, ігри для розвитку мовлення, чистомовки за звуками.