Зміст
Оповідання про дружбу читають зазвичай не просто так, а після чогось: після сварки, після «зі мною ніхто не грається», після переходу в новий клас. Тому три історії нижче написані не про те, як добре дружити, а про три ситуації, у які діти потрапляють найчастіше.
Кожне оповідання під свій вік, із питаннями для розмови після читання.
Яке оповідання під яку ситуацію
| Вік | Про що | Коли читати |
|---|---|---|
| 6-7 років | як знайти друга | новий садок, новий клас |
| 8-9 років | як помиритися першим | після сварки |
| 10-12 років | коли друг просить неправильного | коли компанія тисне |
Читайте вдень, а не перед сном: після цих історій зазвичай хочеться поговорити, а не заснути.
Для 6-7 років: Хто перший
Тимко стояв біля вікна й дивився на двір. Там гралися діти, яких він не знав.
Вони переїхали в це місто тиждень тому. У старому дворі Тимко знав усіх: і Марка, і Данилка, і дівчинку Улю, яка вміла свистіти. А тут він не знав нікого.
«Іди познайомся», – сказала мама.
«А що я скажу?»
Мама подумала.
«Скажи “привіт”. Це найважче слово, а далі буде легше».
Тимко вийшов у двір і став біля лавки. Діти гралися в м’яч. М’яч викотився й зупинився просто біля Тимкових ніг.
Тимко нахилився, узяв м’яч і завмер. Треба було щось сказати. У голові було порожньо.
Хлопчик у синій куртці підбіг до нього й теж зупинився.
Вони дивилися один на одного, і жоден не знав, що казати.
Тоді Тимко просто кинув йому м’яч.
«Дякую», – сказав хлопчик. І одразу ж: «Ти граєш?»
«Граю», – сказав Тимко.
Увечері мама спитала, як звати нового друга.
«Не знаю, – сказав Тимко. – Ми забули познайомитись».
І побіг у двір питати.
Про що поговорити
- Чому Тимкові було страшно підійти?
- Що допомогло більше: слова чи кинутий м’яч?
- А ти пам’ятаєш, як познайомився зі своїм другом?
Для 8-9 років: Мовчанка
Вони не розмовляли вже чотири дні.
Посварилися через дурницю. Оля сказала, що Катрусин малюнок схожий на кляксу, і засміялася. Катруся не засміялася. Вона згорнула аркуш і пересіла за іншу парту.
Того ж дня Оля зрозуміла, що сказала гидко. Але вибачитись одразу не змогла, а наступного дня стало вже якось пізно. На третій день Оля вирішила, що тепер уже точно пізно. На четвертий вона просто не знала, як почати.
Найгірше було на перерві. Раніше вони завжди стояли біля вікна в кінці коридору. Тепер Оля стояла там сама, а Катруся ходила з дівчатами з іншого класу й сміялася голосніше, ніж зазвичай.
«Помирися», – сказала мама ввечері.
«Хай вона перша».
«А чому вона?»
Оля хотіла сказати щось про справедливість, але не сказала нічого.
Наступного ранку вона прийшла раніше за всіх і поклала на Катрусину парту згорнутий аркуш. На ньому був намальований той самий малюнок, який Оля назвала кляксою. Тільки перемальований: Оля старалася цілу годину.
Унизу було написано: «Він гарний. Вибач».
Катруся прийшла, побачила аркуш, довго його роздивлялася. Потім підійшла до Олі й сказала: «А в тебе будиночок кривий».
«Знаю», – сказала Оля.
І вони пішли до вікна в кінці коридору.
Про що поговорити
- Чому з кожним днем миритися ставало важче?
- Оля не сказала «вибач» уголос, а написала. Це вважається?
- Чому Катруся сказала про кривий будиночок, а не «я тебе пробачаю»?
Для 10-12 років: Не смішно
Усе почалося як жарт.
Хтось із хлопців вигадав ховати Сашкову шапку. Сашко був новенький, тихий і чомусь завжди шукав свої речі довше за інших. Це здавалося смішним.
Першого разу засміялися всі. Другого теж. Максим сміявся разом з усіма, хоча вже на другий раз йому було не дуже смішно.
На третій раз шапку кинули за шафу, і Сашко шукав її двадцять хвилин, поки клас чекав на фізкультуру. Учителька сердилась на Сашка, а не на тих, хто сховав.
Максим тоді нічого не сказав.
Увечері він думав про це довше, ніж хотів. Він розумів просту річ: він не ховав шапку. Він просто стояв поруч і сміявся. І чомусь від цього не ставало легше.
Наступного дня шапку сховали знову. Хлопці дивилися на Максима й чекали, що він засміється.
«Годі вже», – сказав Максим.
Стало дуже тихо.
«Ти чого?» – спитав Богдан.
«Нічого. Просто набридло».
Ніхто не відповів. Богдан дістав шапку з-за шафи й кинув на парту.
Того дня з Максимом майже не розмовляли. Наступного все стало як раніше, тільки шапку більше не ховали.
А Сашко на перерві підійшов і сів поруч. Вони мовчали, але це було нормальне мовчання.
Про що поговорити
- Максим не ховав шапку. Чи є в ньому провина?
- Чому одну фразу «годі вже» було так важко сказати?
- Що б сталося, якби Максим промовчав і цього разу?
- Чи буває, що правильно вчинити означає посваритися з друзями?
Як говорити після читання
- Питайте про героя, а не про дитину. «Чому Оля не змогла вибачитись?» відкриває розмову, а «а ти б вибачився?» її закриває;
- Дозволяйте не погоджуватись із героєм. «Максим дурний, треба було мовчати» це теж думка, і з неї починається найцікавіше;
- Не підсумовуйте мораль. «Отже, друзів треба цінувати» перетворює історію на нотацію;
- Не порівнюйте з реальною ситуацією одразу. Якщо дитина сама скаже «у нас у класі так само» – добре. Якщо ні, поверніться до цього за кілька днів;
- Дайте паузу після останнього речення. Найважливіше зазвичай говорять не одразу.
Часті запитання
З якого віку читати оповідання про дружбу?
Приблизно з шести років. До того краще працюють казки про дружбу: у них конфлікт простіший і фінал завжди добрий.
Чи читати такі оповідання після сварки?
Краще не того самого дня. У розпал образи будь-яка історія сприймається як натяк. Через день-два вона працює значно краще.
Дитина каже, що в неї немає друзів
Не переконуйте, що це не так. Спитайте, з ким їй цікаво хоча б іноді. Дружба часто починається не з великої симпатії, а зі спільної справи.
Що робити, якщо дитина не хоче обговорювати прочитане?
Не наполягайте. Оповідання працює й без розмови, а питання можна поставити пізніше, ніби між іншим.
Чи можна читати про булінг у молодшій школі?
Так, якщо історія без жорстоких подробиць і з видимим виходом. Третє оповідання написане саме так і підходить із десяти років.
Коротко
Беріть оповідання під ситуацію, а не просто за віком: для новачка одне, після сварки інше, для тиску компанії третє. Читайте вдень, питайте про героя, а не про дитину, і не підсумовуйте мораль наприкінці. Найважливіше дитина скаже сама, якщо витримати паузу.
Поруч: казки про дружбу, вірші про дружбу, булінг у школі: що робити батькам.
Інші добірки: оповідання за віком, оповідання про школу.
