Зміст
Казки про принцес просять майже всі діти в певному віці, і майже всі батьки в цей момент згадують, що в класичних сюжетах героїня переважно чекає порятунку.
Вихід простий: писати такі казки інакше. Принцеса може діяти, помилятись і виправляти помилку сама – і дитині це подобається не менше, а часто й більше.
Нижче пʼять казок, які можна читати одразу тут. Кожна на 4-6 хвилин, і в кожній героїня щось робить.
Казка «Принцеса, яка не хотіла спати в вежі»
У короля була донька на імʼя Ліна. І була в королівстві традиція: усіх принцес на дванадцятий день народження селили у високу вежу, щоб чекати принца.
– Скільки чекати? – спитала Ліна.
– Скільки треба, – сказав король.
Ліна прожила у вежі три дні. На четвертий їй стало так нудно, що вона порахувала всі камені в стіні. Їх було чотири тисячі двісті шістнадцять.
На пʼятий вона помітила, що один камінь хитається.
На десятий у стіні була дірка, крізь яку пролазила рука. На двадцятий – плече. На сороковий Ліна вилізла назовні й спустилась по плющу.
Внизу вона зустріла принца, який саме йшов її рятувати.
– Ти хто? – спитав принц.
– Принцеса з вежі.
– А чого ти внизу? Я ж іду тебе рятувати.
– Довго йшов, – сказала Ліна. – Я вже сама.
Принц засмутився, бо готувався сорок днів. Тоді Ліна сказала:
– Слухай, там у вежі нудно, але вид гарний. Хочеш подивитись? Тільки лізти доведеться самому, я драбину не приносила.
Вони подружились. Але не тому, що він її врятував.
Казка «Принцеса і дракон, який боявся»
У печері біля королівства оселився дракон. Люди перестали ходити тією дорогою, купці стали їздити в обʼїзд, а торгівля занепала.
Король скликав лицарів. Лицарі поїхали й повернулись без коней.
Тоді принцеса Оляна взяла кошик із їжею і пішла сама.
Біля печери було тихо. Оляна зазирнула всередину й побачила дракона, який сидів у найдальшому кутку й тремтів.
– Ти чого? – спитала вона.
– Тут темно, – сказав дракон. – Я боюся темряви.
– Так ти ж вогнем дихаєш.
– Дихаю. Але коли дихну, потім знову темно. І ще страшніше.
Оляна подумала й дістала з кошика свічку.
– Ось. Вона горить довго й не гасне.
Дракон узяв свічку кігтем дуже обережно, наче вона могла зламатись.
– А чого ти тоді сюди прилетів, якщо боїшся печер?
– Мені сказали, що дракони живуть у печерах. Я думав, так треба.
Наступного дня дракон переселився на гору, де світло цілий день. Дорогу відкрили, купці повернулись.
А лицарі ще довго розповідали, як билися з чудовиськом.
Казка «Три сукні»
Принцесі Соломії пошили три сукні на бал: золоту, срібну й перлову.
– Обери найкращу, – сказала кравчиня.
Соломія міряла їх цілий день. У золотій було важко ходити. У срібній кололо плече. У перловій не можна було сісти.
– А що буде, як я прийду в звичайній? – спитала вона.
– Скажуть, що ти не поважаєш гостей.
На балу Соломія зʼявилась у золотій. Вона простояла біля колони весь вечір, бо ходити було справді важко.
До неї підійшла дівчинка років семи, донька посла.
– А чому ви не танцюєте?
– Сукня заважає.
– А навіщо ви її вдягли?
Соломія не знайшла, що відповісти.
Наступного року вона прийшла на бал у простій сукні, у якій можна було танцювати. Половина гостей була обурена.
Але танцювала того вечора вона одна.
Казка «Принцеса, яка все забувала»
Принцеса Ярина була розумна, але страшенно неуважна. Забувала ключі, забувала імена, забувала, куди йшла.
Придворні сміялись. Батько зітхав. Учителі казали, що вона просто не старається.
Одного разу в замок прийшла звістка: у сусідньому королівстві повінь, треба терміново вислати допомогу.
Усі забігали. Хтось наказував, хтось сперечався, хтось шукав винних.
А Ярина сіла й написала список.
Скільки возів. Скільки мішків. Хто веде. Якою дорогою. Що взяти, якщо міст змило.
Вона робила такі списки все життя – бо інакше забувала. І тому вміла це краще за всіх у замку.
Допомогу відправили за одну ніч.
Ярина так і лишилась неуважною. Але тепер, коли вона діставала папір і олівець, ніхто вже не сміявся.
Казка «Найтихіша принцеса»
У короля було три доньки. Дві старші вміли співати, танцювати й вести розмову з будь-ким.
Молодша, Дарина, майже не говорила. Її вважали дивною.
Якось до замку приїхав посол із далекої країни. Він говорив мовою, якої ніхто не знав, і перекладача з ним не було.
Старші сестри спробували говорити гучніше – не допомогло. Придворні розводили руками.
Дарина підійшла й показала на карту. Посол кивнув. Вона показала на воду. Він похитав головою і показав на хліб.
За годину вони порозумілись повністю. Виявилось, у країні посла посуха й потрібне зерно.
– Як ти зрозуміла? – спитав король.
– Я завжди дивлюсь, – сказала Дарина. – Ви говорите, а я дивлюсь.
Відтоді її брали на всі переговори. Вона й далі мало говорила.
Просто виявилось, що це не вада.
Які казки про принцес підходять дітям
- героїня має мету, не пов’язану з очікуванням порятунку;
- проблему у фіналі вирішує вона сама, а не хтось замість неї;
- у неї є недолік або особливість, з якою вона живе, а не «ідеальна в усьому»;
- цінність героїні не тримається на зовнішності;
- обсяг 4-6 хвилин для дошкільнят, до десяти для школярів;
- фінал закритий, без розжованої моралі.
Класичні казки при цьому забороняти не варто. Просто вони не мають бути єдиним, що дитина чує.
Часті запитання
З якого віку діти люблять казки про принцес?
Зазвичай з чотирьох років і десь до восьми-девʼяти. Це нормальний етап гри в роль, а не життєва програма.
Чи шкідливі класичні казки?
Самі по собі ні. Шкодить тільки монополія: якщо дитина місяцями чує лише про те, що треба терпіти й чекати.
Син просить казку про принцес
Читайте. Це не питання, яке потребує рішення.
Скільки казок читати за раз?
Одну. Історії потрібен час, щоб залишити враження.
Чи можна змінювати імена в казці?
Так, і це часто працює краще: підставте імʼя дитини або її подруги, і слухати стануть уважніше.
Коротко
Головне не жанр, а те, чи має героїня власну мету і хто вирішує проблему у фіналі. Класику не забороняйте, але розбавляйте казками, де принцеса діє сама.
За віком є окремі добірки: 4-5 років, 6-7 років, 8-9 років. Повний перелік – у матеріалі казки для дітей за віком.
З мультфільмів на цю тему є мультфільми про принцес.
