Зміст
Сцена на майданчику знайома всім: дитина вчепилась у свою лопатку, поруч чуже маля тягне руку, а мама шепоче «поділись, не будь жадібною». Дитина не ділиться, усім ніяково.
Річ у тім, що до трьох-чотирьох років дитина фізично не здатна поділитись у тому сенсі, який у це вкладають дорослі. І «жадібність» тут ні до чого.
Що відбувається за віком
| Вік | Що насправді відбувається |
|---|---|
| до 2 років | речі – продовження себе, «моє» означає «я» |
| 2-3 роки | з’явилось поняття власності, ділитись ще не може |
| 3-4 роки | може дати на короткий час, якщо впевнена, що повернуть |
| 4-5 років | ділиться з тими, хто подобається, і за обміном |
| 5-7 років | розуміє чергу і справедливість |
Ключовий рядок – другий. У два роки дитина щойно зрозуміла, що якісь речі належать саме їй. Це важливе відкриття, і воно має закріпитись. Тільки та дитина, у якої «моє» надійне, згодом спокійно каже «на, візьми».
Головне правило
Не змушуйте ділитись. Дитина, у якої регулярно забирають її речі на вимогу дорослого, не стає щедрішою. Вона просто вчиться, що її власність нічого не варта, і починає захищати її ще завзятіше.
І окремо: примусове «поділись» – найчастіша причина ревнощів і конфліктів між братами й сестрами.
Що робити на майданчику
- Питайте дозволу в дитини, а не наказуйте. «Даси хлопчику лопатку?» І якщо відповідь «ні», прийміть її;
- Запропонуйте обмін. Не «дай», а «хочеш узяти його машинку, поки він грає твоєю?». Це працює з двох років;
- Введіть чергу з таймером. «Ти граєш, поки не задзвенить, потім він». Для дітей від трьох це рятує будь-яку суперечку;
- Беріть на майданчик те, що не шкода. Улюблену іграшку краще лишити вдома;
- Не соромте перед іншими. «Ой, яка жадібна» дитина запам’ятає значно краще за сам конфлікт;
- Не вирішуйте одразу. Дайте дітям кілька секунд: часто вони домовляються самі, і краще, ніж дорослі.
Що робити вдома
- Хай будуть недоторканні речі. Дві-три улюблені іграшки, які не дають нікому, включно з братами й гостями. Це не егоїзм, а основа спокою;
- Решта – спільне. Кубики, м’ячі, конструктор нехай будуть загальними за замовчуванням;
- Перед приходом гостей заздалегідь сховайте те, чим дитина не хоче ділитись. П’ять хвилин підготовки знімають годину конфлікту;
- Показуйте на собі. «Хочеш мого чаю? Давай поділюсь» – дитина копіює те, що бачить;
- Помічайте, коли поділилась. Не «молодець», а конкретно: «ти дала йому машинку, і він зрадів»;
- Не давайте чужим дорослим забирати речі дитини. Ваш захист її власності робить її значно спокійнішою.
Що робити з братами й сестрами
Тут «поділись» звучить найчастіше і шкодить найбільше.
- У кожного є своє. Навіть якщо іграшок мало, частина має належати конкретній дитині;
- Не вимагайте від старшого поступатись через вік. «Він же маленький» – фраза, після якої старший починає ненавидіти молодшого;
- Захищайте власність обох. Молодший теж не має права брати без дозволу;
- Уводьте чергу, а не «дай». Таймер тут працює краще за будь-які пояснення;
- Не порівнюйте. «Сестра ділиться, а ти ні» дає не щедрість, а образу.
Коли варто придивитись
Небажання ділитись у два-чотири роки – норма. Але є ситуації, які варті уваги:
- дитина старша за шість років і не ділиться ніколи й ні з ким;
- агресивно захищає речі, б’ється щоразу;
- відбирає чуже, а своє не дає взагалі;
- поведінка різко змінилась після появи молодшого або переїзду;
- дитина накопичує речі й панікує, якщо щось зникає.
Останні два часто говорять не про жадібність, а про тривогу: дитина тримається за речі, коли відчуває, що втрачає щось важливіше.
Часті запитання
З якого віку дитина може ділитись?
Осмислено – приблизно з трьох-чотирьох років, і лише якщо впевнена, що річ повернуть. До того ділитись фізично не виходить, і це вікова норма.
Чи треба змушувати ділитись?
Ні. Примус дає зворотний ефект: дитина починає захищати свої речі ще сильніше, бо переконалась, що їх можуть забрати будь-якої миті.
Що робити, якщо чужа мама наполягає?
Спокійно сказати, що ваша дитина зараз грається цією іграшкою, і запропонувати обмін або чергу. Ви маєте право захистити власність своєї дитини.
Дитина відбирає чужі іграшки
Це інша ситуація, і тут межа має бути твердою: чуже беремо тільки з дозволу. Зупиняйте дію одразу, спокійно і щоразу однаково.
Як навчити ділитись?
Через обмін, чергу і власний приклад, а не через вимогу. І через впевненість, що «моє» надійно: саме вона з часом і робить дитину щедрою.
Коротко
До трьох-чотирьох років дитина не жадібна, вона просто ще не вміє ділитись. Не змушуйте: примус робить власність ще ціннішою. Замість «дай» пропонуйте обмін або чергу з таймером, а вдома лишіть дві-три недоторканні речі, які не дають нікому.
Поруч: дитячі істерики, як підготувати старшу дитину, казки про дружбу.
Для спільної гри: ігри вдома, народні ігри, мирилки.
Що коли починається і скільки триває – у розділі виховання дитини за віком.
