Розклад занять

01.12, неділя, 1200 - Заняття 11. Завершення годування. природнє планування сім'ї. (Акушер-гінеколог)

05.12, четвер, 1600 - Заняття 12. Безпечне середовище. Надійна привязаність. Елементи раннього розвитку. (Психолог)

08.12, неділя, 0930 - Семінар 2. Догляд за новонародженим (Лікар неонатолог)

Правило "3-х хвилин", яке мають виконувати всі батьки

pravylo 3 hvylyn-696x348Буквально за лічені хвилини в нашому житті може змінитися багато що.

Це зокрема підтверджує Наталія Сиротич, практикуючий психолог, керівник Центру роботи з дітьми та молоддю "Карітасу Київ", – вона щодня допомагає родинам переселенців зі сходу України та сім’ям, що потрапили у скрутні життєві обставини.

Наталія поділилася з "Українською  правдою. Життя" своїм досвідом та розповіла, як дорослим завжди знаходити спільну мову зі своїми нащадками.

ДІТИ ЗАВЖДИ ПОТРЕБУЮТЬ ДО СЕБЕ НЕГАЙНОЇ УВАГИ

Виявляється, є таке важливе правило – правило "трьох хвилин".

Воно працює, як для подружжя, так і для дітей.

“Діти і смартфони. ВСЕ ГІРШЕ, ніж нам здається”. Доктор Ніколас Кардарас

dity i smartfonyДоктор Ніколас Кардарас – виконавчий директор The Dunes East Hampton, одного з найбільших центрів реабілітації США і колишній клінічний професор Stony Brook Medicine, написав книгу «Сяючі діти: як залежність від екранів викрадає наших дітей – і як подолати транс».

Це «цифровий героїн»: як екрани перетворюють дітей у психопатів-наркоманів

Сьюзен купила своєму 6-річному сину Джону IPad коли він пішов у перший клас.

«Я подумала: чому б йому не почати освоювати подібні речі?», – розповідала вона мені в ході сеансу терапії. У школі Джона починають використовувати різні девайси з усе більш молодших класів – і їх вчитель технології великий шанувальник тієї користі, яку вони дають освітою – так що Сьюзен хотіла найкращого для свого хлопчика з волоссям пісочного кольору, який любив читання і гру в бейсбол.

Жінко, коли ти востаннє пишалася собою

zhinka jaka pyshajetsja sobojuЯ сильна, як солдат на полі бою. Так собі думала востаннє тоді, коли гуляла нічними коридорами лікарні після кесаревого розтину із дитиною на руках. Мене усе боліло, була змучена і голодна. Вмію начарувати на кухні щось із нічого. Часто вистачить півгодинки, щоби зі скромних запасів холодильника приготувати щось незвикле. Вмію нагодувати голодних – конкретно, реально і смачно. То одне із багатьох типових жіночих вмінь, яким володію. Прийшло мені в голову недавно, що цим я значно менше пишаюсь, аніж тим, що колись один-єдиний раз у житті вдалось мені полагодити пристрій, тобто виконати типово чоловічу роботу, в якій, будьмо відверті, немає нічого надзвичайного.