Зміст
«Дитина нічого не їсть» майже завжди означає інше: дитина не їсть того, що ви вважаєте нормальною їжею, і не в тій кількості, яка здається вам достатньою. Тому починати треба не з того, чим нагодувати, а з того, чи справді є проблема.
Нижче що є нормою у кожному віці, що працює, що не працює і за яких ознак треба до лікаря, а не до порад в інтернеті.
Що вважається нормою
| Вік | Що нормально |
|---|---|
| 1-2 роки | апетит різко падає порівняно з першим роком |
| 2-4 роки | відмова від усього нового, вибіркові періоди |
| 4-6 років | їсть добре кілька днів, потім майже нічого |
| 6-12 років | апетит стрибає разом із періодами росту |
Найважливіше з цієї таблиці – перший рядок. Після року дитина росте значно повільніше, ніж у перші дванадцять місяців, і їй фізично потрібно менше їжі на кілограм ваги. Батьки при цьому продовжують орієнтуватись на попередні порції, і саме звідси береться відчуття, що «дитина перестала їсти».
Чому дитина відмовляється від нового
Приблизно між двома й шістьма роками більшість дітей проходить період, коли будь-який незнайомий продукт відкидається без спроби. Це називають харчовою неофобією, і це не примха й не наслідок виховання.
Головне, що варто з цього знати: щоб дитина прийняла новий продукт, його зазвичай треба спокійно запропонувати багато разів, іноді десять і більше. Причому пропозиція – це просто наявність продукту на тарілці, а не вмовляння його з’їсти.
Більшість батьків здається після третього разу й роблять висновок «вона це не їсть». Насправді до справжньої перевірки справа так і не дійшла.
Хто за що відповідає за столом
Це найкорисніше правило з усіх, і воно розділяє зони відповідальності:
- Дорослий вирішує, що подати, коли й де;
- Дитина вирішує, чи їсти і скільки.
Коли дорослий заходить у другу зону, тобто починає вирішувати за дитину, скільки їй з’їсти, застілля перетворюється на боротьбу. І в цій боротьбі дорослий не виграє ніколи, бо ковтати за дитину неможливо.
На практиці це означає: ви ставите на стіл страву, у якій є хоча б одна знайома дитині річ, і далі не втручаєтесь.
Що працює
- Класти дуже маленькі порції. Велика тарілка лякає ще до першої ложки. Краще докласти, ніж умовляти доїсти;
- Тримати режим. Три прийоми їжі й два перекуси в приблизно однаковий час. Дитина, яка гризе щось увесь день, за столом голодною не буває;
- Прибрати перекуси за годину до їжі, особливо солодке й сік;
- Подавати нове поруч зі знайомим, а не замість нього;
- Дозволити чіпати руками, нюхати, лизнути й виплюнути. Це не погані манери, а нормальний шлях знайомства з продуктом;
- Залучати до готування. Помити овочі, перемішати, розкласти по тарілках. З’їдають те, що робили самі, значно охочіше;
- Їсти разом. Дитина, яка бачить, як дорослі спокійно їдять те саме, пробує швидше за будь-які вмовляння;
- Закінчувати прийом їжі спокійно навіть тоді, коли з’їдено дві ложки.
Що не працює
- «Ще одну ложку за маму». Найпоширеніша фраза й найшкідливіша: вона вчить їсти не за відчуттям голоду, а щоб когось порадувати;
- Мультик під час їжі. Дитина справді з’їдає більше, але перестає помічати, що вона взагалі їсть;
- Солодке як нагорода за суп. Це підвищує цінність десерту й знижує цінність супу, тобто дає результат, протилежний очікуваному;
- Готувати окремо кожному. Так дитина остаточно закріплюється в межах трьох знайомих страв;
- Сварити за їжу. Напруга за столом знижує апетит навіть у дорослих;
- Догодовувати після відмови. Якщо після незʼїденого обіду через двадцять хвилин з’являється печиво, обід більше не потрібен ніколи.
Коли це вже не вибірковість
Є ознаки, за яких справа не в апетиті й не у вихованні. У цих випадках потрібен лікар, а не поради:
- дитина втрачає вагу або перестала її набирати;
- перелік того, що вона їсть, поступово звужується до кількох продуктів і не розширюється місяцями;
- відмовляється не лише від їжі, а й від пиття;
- їжа викликає блювання, задавлювання або біль;
- з’явилася слабкість, млявість, дитина стала блідою;
- відмова від їжі почалася раптово й не минає більш ніж тиждень.
Окремо: різке погіршення апетиту буває першою ознакою хвороби, яка ще не проявилась. Якщо дитина, яка завжди їла нормально, раптом відмовляється від усього, спершу поміряйте температуру й подивіться горло.
Часті запитання
Дитина не їсть овочі взагалі
Продовжуйте класти маленьку порцію поруч зі знайомою їжею й не коментуйте. Прийняття нового продукту часто потребує десятка спокійних пропозицій, і рахунок іде на тижні, а не на дні.
Чи можна догодовувати, якщо дитина з’їла мало?
Краще дочекатися наступного прийому їжі за розкладом. Перекус одразу після відмови вчить, що обід можна пропустити без наслідків.
Дитина їсть тільки три страви
Це поширено в дошкільному віці. Небезпечним стає не сам перелік, а його поступове звуження: якщо страв стає дедалі менше, варто звернутися до лікаря.
Чи можна вмикати мультик, щоб нагодувати?
Разово це не катастрофа, але як система працює погано: дитина перестає відчувати насичення й з’їдає більше чи менше, ніж потребує.
Дитина погано їсть у садочку, а вдома нормально
Часто справа в новизні страв і в темпі: у садочку на їжу відведено обмежений час. Допомагає готувати вдома щось із садочкового меню, щоб продукт перестав бути незнайомим.
Коротко
Після року апетит природно падає, і це найчастіша причина тривоги. Розділіть відповідальність: ви вирішуєте що і коли, дитина – чи їсти й скільки. Кладіть маленькі порції, ставте нове поруч зі знайомим і пропонуйте спокійно багато разів. А от втрата ваги, звуження раціону місяцями чи відмова від пиття – це вже привід іти до лікаря.
Поруч: прикорм з 6 місяців, виховання дитини за віком, криза трьох років.
