Вірші Лесі Українки для дітей: 3 тексти зі словничком

Леся Українка писала для дітей інакше, ніж більшість поетів свого часу: без повчання і без сюсюкання. Через це її дитячі вірші легко вчаться навіть у дошкільному віці, хоча написані понад сто тридцять років тому.

Нижче три вірші повністю: два з циклу «В дитячому крузі» (збірка «На крилах пісень») і «Вишеньки», вперше надруковані в дитячому журналі «Дзвінок» 1891 року, - зі словничком складних слів, джерелом тексту і тим, що варто розповісти дитині про саму авторку. Для першого вивчення беріть «На зеленому горбочку»: десять рядків, одна картинка.

Що брати за віком

На зеленому горбочку

На зеленому горбочку,
У вишневому садочку,
Притулилася хатинка,
Мов маленькая дитинка
Стиха вийшла виглядати,
Чи не вийде її мати.
І до білої хатинки,
Немов мати до дитинки,
Вийшло сонце, засвітило
І хатинку звеселило.

Складні слова: горбочок - невеликий пагорб; притулилася - примостилася скраю; стиха - тихенько, непомітно.

Це найкращий перший вірш Лесі Українки для дитини: десять рядків, одна картинка і лише одне справді складне слово. Джерело тексту: цикл «В дитячому крузі», збірка «На крилах пісень».

Вишеньки

Поблискують черешеньки
В листі зелененькім,
Черешеньки ваблять очі
Діточкам маленьким.

Дівчаточко й хлопʼяточко
Під деревцем скачуть,
Простягають рученята
Та мало не плачуть:

Раді б вишню зʼїсти,
Та високо лізти,
Ой раді б зірвати,
Та годі дістати!

Ой вишеньки-черешеньки,
Червонії, спілі,
Чого ж бо ви так високо
Виросли на гіллі!

Ой того ми так високо
Виросли на гіллі, -
Якби зросли низесенько,
Чи то ж би доспіли?

Складні слова: ваблять - приваблюють, манять; хлопʼяточко - хлопчик, пестливо; годі - неможливо, ніяк; спілі - стиглі, дозрілі; гілля - гілки дерева; доспіти - дозріти.

Це один вірш із двох частин: спершу картинка - діти під деревом, потім розмова з вишнями. Другу частину зручно читати вдвох: дитина питає, дорослий відповідає від імені вишень. Джерело тексту: академічне видання творів (уперше - журнал «Дзвінок», 1891).

Мамо, іде вже зима

- Мамо, іде вже зима,
Снігом травицю вкриває,
В гаю пташок вже нема…
Мамо, чи кожна пташина
В вирій на зиму літає? -
В неньки спитала дитина.

- Ні, не кожна, - одказує мати, -
Онде, бачиш, пташина сивенька
Скаче швидко отам біля хати, -
Ще зосталась пташина маленька.

- Чом же вона не втіка?
Нащо морозу чека?

- Не боїться морозу вона,
Не покине країни рідної,
Не боїться зими навісної.
Жде, що знову прилине весна.

- Мамо, ті сиві пташки
Сміливі, певно, ще й дуже,
Чи то безпечні такі, -
Чуєш, цвірінькають так,
Мов їм про зиму байдуже!
Бач - розспівалися як!

- Не байдуже тій пташці, мій синку,
Мусить пташка малесенька дбати,
Де б водиці дістати краплинку,
Де під снігом поживку шукати.

- Нащо ж співає? Чудна!
Краще шукала б зерна!

- Спів пташині потіха одна, -
Хоч голодна, співа веселенько,
Розважає пташине серденько,
Жде, що знову прилине весна.

Складні слова: травиця - трава; вирій - теплі краї, куди відлітають птахи; ненька - мати (пестливо); безпечні - тут: безтурботні, безжурні; навісна - люта, шалена; поживка - їжа, корм; потіха - утіха, розрада.

Це вірш-діалог, і саме тому його найкраще читати вдвох: дитина за дитину, дорослий за маму. Так одразу зрозуміло, хто саме говорить. Джерело тексту: цикл «В дитячому крузі», збірка «На крилах пісень».

Що розповісти дитині про Лесю Українку

Біографія тут не потрібна, вистачить кількох фактів, які справді чіпляють.

• Її звали не Леся Українка. Справжнє імʼя - Лариса Косач. Псевдонім вона взяла собі в тринадцять років, коли надрукувала перші вірші;
• Вона здобула домашню освіту: навчалася з учителями, під керівництвом матері - письменниці Олени Пчілки - та самостійно. З дитинства хворіла на туберкульоз кісток, і родина свідомо обрала навчання вдома;
• Вона знала близько десяти мов і перекладала українською з німецької, французької, англійської, італійської. Для людини, яка не була в класі, це вражає найбільше;
• Перші вірші вона написала дитиною, приблизно в девʼять років;
• Цикл «В дитячому крузі» зі збірки «На крилах пісень» - її вірші для дітей; звідти «На зеленому горбочку» і «Мамо, іде вже зима». «Вишеньки» вперше вийшли в дитячому журналі «Дзвінок».

Як учити ці вірші

1. Спершу поясніть незнайомі слова: «вирій», «поживка», «безпечні»;
2. Читайте вголос повільно і двічі, нічого не вимагаючи;
3. Діалоги вчіть по ролях. У «Мамо, іде вже зима» і «Вишеньках» так зрозуміліше, хто говорить;
4. Учіть парами рядків, рима тримає пару разом;
5. Намалюйте картинку. Хатинка на горбочку і діти під черешнею малюються за дві хвилини і стають підказкою;
6. Останнє повторення - перед сном.

Часті запитання

З якого віку читати Лесю Українку дітям?

«На зеленому горбочку» і «Вишеньки» сприймаються вже з чотирьох років. «Мамо, іде вже зима» - ближче до семи, бо це довгий діалог.

Який вірш Лесі Українки найлегший для вивчення?

«На зеленому горбочку»: десять рядків, одна картинка. Далі - «Вишеньки», де перша частина - картинка, а друга - питання й відповідь.

Чому в її віршах стільки незрозумілих слів?

Вони написані наприкінці ХІХ століття, і частина слів відтоді вийшла з ужитку. Це не привід їх уникати: якраз через такі тексти дитина й дізнається, що мова змінюється з часом.

Що таке «В дитячому крузі»?

Це цикл дитячих віршів у збірці «На крилах пісень» (1893); окремі книжки з такою назвою видавали пізніше. Саме звідти беруть тексти для початкової школи.

Що вивчають з Лесі Українки в школі?

У початковій школі - короткі вірші з циклу «В дитячому крузі». У середній - «Давня казка», а «Лісова пісня» - у 10 класі; це вже інший рівень складності.

Коротко

Починайте з «На зеленому горбочку», а перед кожним віршем пояснюйте незнайомі слова. Обидва діалоги - «Вишеньки» і «Мамо, іде вже зима» - читайте по ролях: так зрозуміліше, хто говорить.

Поруч: вірші Тараса Шевченка для дітей зі словничком складних слів.

Інші добірки: вірші про осінь, вірші про зиму, вірші про маму. Повний перелік - у матеріалі вірші для дітей за віком.

Усе українське для дітей зібрано в розділі українське для дітей.