Зміст
Лічилка – це коротенький віршик, яким діти визначають, кому водити. Він виконує роль жереба: рішення ухвалює не найгучніший і не найстарший, а ритм.
Саме тому лічилка досі жива, попри всі гаджети. Це найпростіший спосіб поділити ролі без сварки, і діти приймають її результат навіть тоді, коли він їм не подобається.
Нижче добірка українських лічилок: народні, сучасні, з лічбою до п’яти й до десяти, короткі для найменших і довгі для школярів.
Народні українські лічилки
Класика, яку знають кілька поколінь. З них варто починати.
1.
Сидить жаба під корчем,
Зачинає рити.
На кого це слово впаде,
Той буде жмурити.
2.
Йшла собака через міст –
Чотири лапи, п’ятий хвіст.
3.
Котилася торба
З великого горба.
А в тій торбі хліб-паляниця.
Кому доведеться, той буде жмуритися.
4.
Раз, два, три, чотири,
Козак грає на сопілку.
П’ять, шість, сім, вісім –
Виходь, друже, будеш лісом.
5.
Ішов кіт через лід,
Загубив свій черевик.
Хто знайде, той піде,
А не знайде – тут сиди.
6.
– Зайчику білий, куди ти бігав?
– У ліс дубовий.
– А що там робив?
– Лико дер.
– А куди подів?
– Під колоду склав.
– А хто ж його взяв?
– Той, хто поруч став!
Лічилки з лічбою до п’яти
Для найменших, від трьох років. Одночасно і гра, і перше знайомство з числами.
7.
Раз, два, три, чотири, п’ять –
Будем в схованки гулять.
Хто не сховався – я не винен,
Виходь, шукати я вже вийшов.
8.
Один – це сонце,
Два – це я,
Три – це котик,
А чотири – ти.
П’ять – і все,
Ти водиш, друже!
9.
Раз – грибок,
Два – листок,
Три – маленький павучок.
А чотири й п’ять –
Тобі водити, брат.
10.
П’ять пташок на гілці сіли,
Одна впала – полетіли.
Хто лишився на гілляці,
Той і буде в цій-от грі.
Лічилки з лічбою до десяти
Для дошкільнят і першачків. Довші, тому в грі шансу «підлаштувати» результат майже немає.
11.
Раз, два, три, чотири, п’ять,
Шість, сім, вісім, дев’ять, десять.
Хто не встиг порахувати,
Той іде тепер шукати.
12.
Одна велика диня,
А он – два буряки,
Три баклажани сині,
Чотири огірки.
А далі теж не пусто:
Червоних п’ять перчин,
Шість качанів капусти,
Солодких сім морквин.
Вісім яблук, дев’ять груш,
Десять – і виходь-но, друже.
13.
Раз, два – дерева,
Три, чотири – вийшли звірі.
П’ять, шість – падає лист,
Сім, вісім – хто там свистить?
Дев’ять, десять – білий цвіт,
Виходь із кола, вийшов лік.
Короткі лічилки для найменших
Два-чотири рядки, які трирічна дитина запам’ятовує з першого разу.
14.
Ене, бене, рікі, таки,
Турба, урба, синтібряки.
Дез, дез, космодез –
Бац!
15.
Вийшов місяць із туману,
Заглянув у наше вікно.
Полічив усіх до ранку
І сказав, що водиш – ти.
16.
Котик спав, котик встав,
Хвостик свій порахував.
Хвостик є, і ти є.
Значить, водиш – ти!
17.
Мишка бігла по стіні,
Хвостик загубила.
Раз, два, три –
Знайшов його ти.
18.
Ходить бусол по болоті,
Кличе діток на роботу.
Хто не вийде – той сидить,
Хто вже вийшов – той водить.
Смішні лічилки для школярів
19.
Їхав дядько на коні,
Загубив штани й пальто.
Ми шукали цілий день,
Не знайшли ні те, ні то.
Тож ходи тепер шукати
Замість дядька, друже, ти.
20.
На горі стояла шафа,
А у шафі жив жираф.
Як не віриш – перевір,
Тільки спершу ти водій.
21.
Раз, два, три – до школи йди.
Чотири, п’ять – уроки вчить.
Шість, сім, вісім – все, кінець:
Ти сьогодні молодець.
А раз молодець –
То й лови нас, зрештою.
22.
Курка з качкою вдвох
Пекли пиріг на трьох.
Третій з’їв і не сказав.
Хто це був? Ти вгадав.
Навіщо лічилки, крім гри
Лічилка виглядає як дрібниця, але робить одразу кілька корисних речей.
- Знімає конфлікт. Рішення ухвалює лічилка, а не найсильніший у компанії, і діти це приймають;
- Тренує ритм і дикцію. Чіткий розмір змушує промовляти виразно, тому лічилки працюють майже як скоромовки;
- Закріплює лічбу. Дитина рахує не за завданням, а тому, що інакше гра не почнеться;
- Розвиває пам’ять. Короткий текст із яскравим ритмом запам’ятовується легко і надовго;
- Вчить приймати програш. Водити не хоче ніхто, але лічилка робить це справедливим.
Останній пункт варто виділити. Для чотири-семирічної дитини це один із перших досвідів, коли невигідне рішення не образливе, бо його ухвалив не хтось конкретний.
Як лічити правильно
Правило одне: одне слово – один гравець. Ведучий указує по колу на кожного по черзі, на кого випало останнє слово – той і водить.
Кілька дрібниць, які запобігають суперечкам:
- домовтесь до початку, чи вибуває той, на кого випало, чи одразу водить;
- лічить той, хто водив у попередній грі, – так менше підозр у нечесності;
- для великої компанії беріть довгу лічилку, для трьох гравців коротку;
- якщо діти сперечаються, перелічіть ще раз іншою лічилкою.
Часті запитання
З якого віку діти розуміють лічилки?
Приблизно з трьох років. Спершу дитина сприймає лічилку просто як віршик, а вже років у чотири починає розуміти її як механізм вибору.
Чи можна вигадувати свої лічилки?
Так, і діти це роблять постійно. Головне – зберегти чіткий ритм, бо саме він робить лічилку лічилкою.
Дитина ображається, коли їй випадає водити
Це нормально років до шести. Допомагає домовленість, що водить кожен по черзі, а лічилка лише визначає, хто перший.
Чим лічилка відрізняється від звичайного віршика?
Функцією. У лічилки завжди є фінальне слово, яке вказує на конкретну людину, тому вона й закінчується словами на кшталт «виходь» або «ти водиш».
Скільки лічилок треба знати?
Досить трьох-чотирьох різної довжини. Головне, щоб серед них була одна довга для великої компанії.
Коротко
Лічилка – це не просто віршик, а спосіб поділити ролі без сварки. Для трирічних беріть найкоротші, для великої компанії – довгі з лічбою до десяти, і домовляйтеся про правила до початку гри, а не після.
Для тих самих кількох хвилин без екрана добре працюють скоромовки українською і загадки за віком. А ввечері – казки за віком.
