Смак дитинства

А ви чули як дощ барабанить по дахах а потім повітря таке свіже і паруюче, а як цвіте бузок і пахощі летять навкруги. Як добре бути дитиною, але чогось ми це усвідомлюємо занадто пізно, тоді,  коли вже наше дитинство живе з нами, але на жаль лише в пам’яті і у фотоальбомах.
Як я не любила їздити до бабці з дідом в село, то була просто каторга, але ж тепер згадую з теплотою у серці і сльозами на очах, бо на жаль ні бабці ні діда вже немає в живих, і я так хочу поїхати до їхньої хати згадати як там мені було тепло, як пекли торт Карпати, і на мій день народження з маргариток виклали дату.  Як пила свіжовидоєне молоко від корови а зараз навіть не згадаю яке воно на смак.

Чого так швидко біжить час…??? От ми тільки народилися і всі такі щасливі, тут зробили перші кроки, а там вже і садочок, школа перші успіхи і поразки, перше хочу і не буду. Зупинися мить дитинства, не біжи від мене ,бо коли от так сядеш і подумаєш скільки тобі років, то чогось і добре, бо розумна, а потім думаєш та навіщо мені той розум, краще коліна подерті і щастя в очах.
Гарно коли все має своє продовження, а ми є продовженням своїх батьків, наші діти нашим, і так воно має бути, так сама природа подбала про нас. І Бог нас любить, і каже, що всі віхи життя прекрасні і неповторні, просто потрібно любити зараз, сьогодні а не чекати на завтра і сумувати за минулим.
Дякую, Богу що у мене є дві краплинки мої дві дівчинки, яких я так люблю і які для мене Найкращі, наймиліші, бо вони мої.
Діти!!! Скільки тепла в цьому слово, скільки надій, скільки любові і щирого захоплення. Наші діточки вони як ті пташечки по трошки вчаться літати, щоб потім злетіти у свій вирій життя, а ми будемо поруч, бо ми батьки.
Любіть, плекайте, лелійте своїх дітей адже в дитинстві закладається наш психологічний комфорт на все життя, наше бачення щасливого сімейного затишку. Не зламайте щасливі миті дитинства.

Ірина Стасишин