Постнатальна депресія, що і як...

Постнатальна депресія – це особливий вид депресії, який виникає у жінок через деякий час після пологів і продовжується від кількох днів до декількох місяців, а може і до декілька років. Слід відмітити, що на практиці таким питанням приділяють надто мало уваги. Депресивний стан у породіллі лікарі зовсім не діагностують, якщо він не набуває форм психозу. А між тим, жінки, які мають немовлят, часто скаржаться на стан відчаю, суму, стомленості, порушення сну, апетиту, сльозливість. Подібний психічний стан оточуючі і сама жінка частіше пов'язують з виснажливим процесом догляду за дитиною. А між ти, післяродова депресія – це серйозний психопатологічний стан, який вимагає втручання і уваги різних спеціалістів.

В післяродовий період можуть проявлятися різні емоційні порушення:

• Материнська меланхолія;
• Післяродова депресія;
• Післяродовий психоз.

1.За даними Кеделл, близько 50-60% жінок страждають меланхолією, тобто легкою формою депресією. Як правило, такі жінки просто скаржаться на «хандру» і намагаються взяти себе в руки. Такий стан частіше супроводжується сумним настроєм, безпричинною сльозливістю, небажанням спілкуватися, тощо. Жінки в такому стані потребують доброго ставлення до себе, розуміючого відношення, підтримки. Вони чутливі до неуваги та образ. Зазвичай такі жінки більше потребують консультацій психолога та спілкування з соціальним працівником, а ніж психіатричної допомоги.

2. Б. Чалмерс в своїх дослідженнях вказує на симптоми депресії: стомлюваність, плаксивість, підвищену сенситивність, безпорадність у догляді за дитиною, розгубленість, роздратованість, не рідко агресивність, почуття провини, страх нанести шкоду дитині. Жінка може вважати себе нездатною бути доброю матір'ю, нездатною виростити дитину. Така післяродова депресія часто зустрічається в одиноких матерів. У такому стані вони можуть навіть відмовитись від дитини в пологовому будинку, а потім, звичайно, після виходу з депресивного стану жалкувати про це.

3. Післяродовий психоз супроводжується глибокими змінами в свідомості породіллі. Жінки в такому стані не сприймають адекватно реальність. У них порушені процеси сприйняття, мислення. Цей стан, як правило, помічається гінекологами та педіатрами, які призначають консультацію психіатра.

ПРИЧИНИ

Гормональні зміни після родів викликають значні зрушення у фізичній та психічній сфері жінки. Організм жінки перебудовується на новий лад, проходить різке зниження прогестерону та естрогенів в організмі жінки і організм повинен адаптуватись до таких фізіологічних змін. Слід відмітити, що подібні зміни проходять в організмі жінки і після аборту. Звичайно, усунути даний гормональний дисбаланс може лише лікарське втручання, якщо організм не може справитись самостійно. Але цікавий факт – тварини поїдають плаценту, яка багата на вміст естрогенів. Можливо таким чином вони впливають на концентрацію естрогенів, попереджуючи депресію.

Міф про те що мама маленької дитини – це покірлива істота з безмежним терпінням, не витримує жодної критики. Мама – це не зайчик – марафонець із змінними батареями. Вона така ж жива людина як і будь-який інший, а тому має право на втому. Її ресурси не безмежні. І роздратування в цьому випадку – абсолютно природнє, нормальна і здорова річ.

Відчуття провини – це одна з самих деструктивних і таких, що руйнують психіку речей. Кращий засіб від неї в цій ситуації – такий ось «внутрішній бунт». Будьте впевнені: відчувати гнів в подібному положенні – абсолютно природно. Тільки ось малюк тут ні при чому, тому звинувачувати себе немає причин. Малюк - довгоочікуваний дар долі, і він не винен, що ви втомилися. У нього,як і у вас, немає вибору. Запевняю вас, дитина набагато краще відчуває себе поряд із відпочившою, веселою мамою, ніж поряд із втомленою і нудною мамою, яка за останніх півроку ні на хвилину її не покинула. Ви просто зобов'язані відпочивати, причому щодня, і – за межами будинку: гості, прогулянка, театр або салон краси – вибирайте самі. Як це влаштувати – вже друге запитання, але ясно одне: якщо бабусі допомогти не можуть, без няні вам не обійтися.

Психологічні та особисті причини можуть негативно впливати на стан матері після родів. Народження дитини змінює життєвий стереотип жінки. Стан жінки після родів залежить і від того, як вона реагує на свою роль матері, дружини, на ті обмеження та обов'язки, що несе в собі нова роль. Стать та темперамент дитини можуть негативно впливати на матір. Наприклад, очікувалась дівчинка, а народився «войовничий» хлопчик. Або холеричний темперамент немовляти може виснажувати меланхолійну матір. Окрім того, відношення між подружжям, невизначеність у виконанні їх батьківських та прабатьківських обов'язків також можуть спричиняти депресивні зміни у жінки. Слід звернути увагу на реакцію медичного персоналу пологових відділень, які через свою необізнаність, недбалість або надмірну зайнятість можуть травмувати психологічний стан молодої матері і тим самим спровокувати виникнення депресії.

До соціальних причин в першу чергу відносять ті культурологічні особливості, які супроводжують вагітну жінку та матір малої дитини. Слід відмітити, що в традиціях багатьох народів існують звичаї, ритуали, обряди, покликані оберігати материнство та дитинство. Це особливе ставлення до вагітної жінки, пологів та перших днів життя дитини. Діти вважалися багатством, сім'ї, божою милістю. Сучасна західна культура змінила погляди на материнство. В післяродовий період жінки часто ізолюються. Допомога дідусів та бабусь зустрічається все рідше, а жінки ростуть у соціальній кар'єрі. Постіндустріальне суспільство більш турбується виробництвом товарів та послуг, ніж станом матері. Міф «щасливого материнства» втрачений. Жінки намагаються не зіпсувати кар'єру та бути добрими матерями. А це виснажує як фізичні, так і психічні ресурси. Ідеальні уявлення про материнство не справджуються, і жінки ніби «розчаровуються в материнстві».

Особистісні характеристики жінки також можуть сприяти виникненню депресії. Хронічні межові нервово-психічні розлади та власне психічні захворювання – це теж група ризику депресивних станів.

Розчарування пологами. Практично в кожної жінки під час вагітності формується приблизний план власних пологів. Якщо ж все пішло не так – доводилося, наприклад, робити розрізи або кесаревій перетин, пологи були дуже довгими або ж занадто швидкими – вона може звинувачувати в цьому себе або медичний персонал, думаючи, що вона поводилася неправильно, не виявила в чомусь наполегливості, терпіння або мужності.

Вовканич М.Д. Технології соціально - психологічної роботи з клієнтами, які схильні до суїциду.