Мій найкращий син в світі

Відкусивши шматок хліба з салом, відчула хруст не хліба...

Провела язиком по зубах, зрозуміла, що один з них, а саме передній, зламався... Здоровий і цілий зуб!

Зламався!

Як? Чому?

Першим питанням стоматолога було: а ти часом не вагітна?

Купила тест...

Наступного дня зранку, зробила тест...

Дві смужки...

Що робити?

Як чоловіку сказати?

Боже, як далі жити?

Кімната в гуртожитку, де ми ледь вдвох поміщаємось!!!

Куди сюди ще дитину?

Боже, в нас кіт був...

Це була ого-ого, яка відповідальність!

А це ж не кіт, це дитина! В сусідки не залишиш, коли маю кудись їхати...це...це...мій розум відмовляється приймати...

Сидячи в туалеті, плакала і сиділа... В мене була паніка...

Аборт?! Ні!!! Ніколи в світі!

Зібравшись з силами, вийшла...

Чоловік зрадів цій новині.

А далі 9 чарівних місяців насолоди від вагітності...

Сьогодні це вже дорослий мужчина.

Маленький їжачок.

Мій, найкращий син в світі.

Пишучи цей спогад, майнула думка, як я могла так думати тоді? Могла... Чому? - це вже інше історія...

Олександра Луканюк