Виховання дочки: про що необхідно пам’ятати кожній мамі
Нещодавно спілкувалася з однією мамою, у якої четверо дітей. Два старші сини і дві молодші дочки. Мама скаржилася саме на дочок. Що ось з синами не знала проблем, а ці дівчатка. Я запитала, у чому складність, відповідь мене трохи здивувала, хоча в чимусь не здивувала зовсім.
«Ось старшій 12 років. Вона типова блондинка. Їй взагалі нічого не треба. Тільки усякий непотріб – танці, пісні, малювання. Начебто цим заробиш на життя. Вчитися не хоче. У школу ходити не хоче. Сьогодні встала і сказала, що нікуди не піде, тому що нічого не вивчила. І їй бачте прогул краще, ніж двійка! То вона в школу не йде, тому що сьогодні негарна. То у неї надіти нічого. То настрою немає. В інститут вона не хоче. Добре хоч супи варить. Як вона буде жити – не уявляю. Так втомилася її ганяти!»
Я навіть не стала питати про молодшу. І задумалася. Задумалася, бо не вперше чую про такі проблеми з дівчатками. І тому що для мене почуте не є проблемою. Я б раділа, що росте жінка, що у неї цінності правильні всередині, орієнтири і пристрасті. Хоча – це я зараз так думаю.
Коли я вчилася в школі та інституті, разом з хлопцями сміялася над блондинками, які самі нічого не можуть, нічого не розуміють. І бувало дуже прикро, коли потім ці ж хлопці тим самим блондинкам дарували квіти і водили в кіно, а я, вся така розумна, залишалася вдома і без квітів. Колись мені здавалося, що я повинна все вміти і робити сама, щоб якщо що, то я не пропаду. Вміти самій себе забезпечити. Вміти самій шпалери переклеїти. І навіть закінчити такий нежіночий університет.
Я пам’ятаю себе такою з дитячих років – особлива любов до чоловічих ігор, занять. То я Робін Гуд, то гардемарин. Ніколи в іграх я не була принцесою, Попелюшку я вважала якоюсь дивною, всі інші принцеси здавалися нудними. А ось лицарі! Пірати!
Моїми друзями, звичайно ж, були хлопчаки. І це визначало заняття – козаки-розбійники, війни, битви. Більшу частину свого життя я прожила хлопчиком. Це особливим чином вплинуло на моє життя, моє здоров’я, мої стосунки. І поки я виховую своїх хлопчаків, я все частіше задаюся питанням – а як виховувати дівчаток? Відповідей я знайшла багато – в священних писаннях, в лекціях вчителів, в спілкуванні з тими, у кого добре виходить виховувати дівчаток. Спробую впорядкувати ці постулати.
Виховувати дівчинку – величезна відповідальність
З дівчатками інакше. Ми народжуємося вже повними. Максимально повними цінностями, принципами, в нас уже закладено і служіння, і турбота, і любов. Знову згадую історію матусі з початку цієї глави, і знову переконуюся в цьому. Тому завдання батьків тут більшою мірою – не поламати. Не нашкодити. Не спалити все те хороше, що в ній є. Погодьтеся, відповідальність величезна. І ціна помилки вища. Якщо зламаєш те, що створила не ти – то як пологадити?
Дівчатка чутливіші, раниміші, чуйніші. Тому будь-який зрив емоцій, будь-яке підвищення голосу, покарання можуть надломити її психіку. І зробити з неї або справжнього «робокопа», або постійно скривджену дитину.
Дівчинка – принцеса
А якщо перевести це на більш зрозумілий нам рівень, кожна дівчинка – принцеса. Принцеси бувають різні. Бувають дуже м’які і працьовиті, бувають дуже творчі і легкі на підйом, бувають і бойові принцеси, але навіть вони – принцеси.
Бачити в своїй дівчинці божественну іскру, навіть якщо вона далека від класичного розуміння дівчинки – не сидить на місці, б’ється з хлопцями, не любить готувати. Просто вам попалася принцеса з роду воїнів. Так вам обом належить по долі Але навіть з таким характером вона – принцеса. Може, вона не стане носити красиві плаття і укладати красиво волосся. Мож, вона буде байдужа до корон і прикрас. Але все одно варто ставитися до неї як до принцеси. З повагою, пошаною і захопленням.
Впевненість у своїй красі. Наряджати, балувати
Найбільшу лепту в це вносять батьки, а точніше мами. Вони, звичайно, з любові. А виходить не дуже. Мама намагається зробити дочку красивою в своєму розумінні краси, але хто сказав, що її розуміння вірне? А деякі мами і зовсім несвідомо конкурують з дочкою, тому всіляко намагаються пояснити їй, що вона не дуже хороша.
Передбачаю обурення, що вона зазнається і загордиться, що можна і перехвалити. Ви правда думаєте, що це можливо? Або ми таким чином переконуємо себе, що нас хвалили досить, щоб ми виросли нормальними людьми?
Наряджайте своїх принцес, балуйте їх. Нехай вони в дитинстві відіграють свою партію принцеси, щоб мати хороший фундамент для подальшого розвитку.
Правильне навчання – тому, що стане в нагоді
І вчіть того, чому жодна школа не вчить. Як бути жінкою, як будувати стосунки, як варити той самий борщ і пекти пироги, як прасувати сорочки, як укладати волосся. Ось це те, що їй абсолютно точно в житті знадобиться. Те, що їй точно потрібно і важливо. Але де цьому вчать?
Зберегти її чистоту
Найважче в цьому місці те, що починати говорити про це потрібно якомога раніше. Тому що коли прийде час – вона вже не буде готова вас слухати. Якщо з самого дитинства вона знатиме, що чоловік у неї повинен бути один, що ліжко тільки після заміжжя, якщо це буде нормою в її очах в дитячому віці, то більше шансів, що ставши підлітком, вона зробить вибір на користь чистоти.
Цінності прищеплюються з пелюшок, особливо дівчаткам. Тому що у них і так все це закладено всередині, їй буде близько те, що ви розповісте. Їй сподобається казка, де у принцеси тільки один принц на все життя, і живуть вони не завжди просто, але разом. Їй сподобається казка про те, як злий чаклун хотів обдурити і вкрасти принцесу, поцупивши її поцілунок, а принцеса відмовилася і врятувалася. І так далі. Транслюйте дівчинці завжди, наскільки важлива чистота. Своїм прикладом, прикладом героїв мультиків, казок, книг.
Поважати її батька
Просто подумайте, що ви транслюєте своїц дочці. Навіть не кажучи ні слова, однією лише посмішкою можна подати їй знак, що чоловіки – нікчеми. І вона обов’язково запам’ятає це на все життя.
Якщо ви одного разу вибрали цього чоловіка в батьки своєї дочки, несіть за це відповідальність. Пам’ятайте тільки хороше, що було між вами, і розповідайте про це дочці. Як можна частіше. Заохочуйте їх спілкування, адже для дівчинки тато – це перший роман. Якщо він дасть їй відчуття потрібності, їй буде простіше жити. Якщо вона буде відчувати його захист і підтримку, їй буде легше будувати стосунки з чоловіками.
А якщо він сам нічого такого особливого не робить, робіть ви. Розповідайте їй про те, як тато про неї дбав, коли вона була крихіткою. Як він купив їй першу сукню або перші туфельки. Як всім хвалився її фотографіями. Як захистив колись в дитячому саду. Набирайте таких цінних дрібниць і розповідайте, розповідайте. Не будьте власницею, не діліть дитину, не вимірюйте, хто більше зробив, а хто менше. У вас мета – допомогти їй стати щасливою, а не рахунки звести.
Якщо тато поруч і готовий надавати дочці увагу – допоможіть йому. Запропонуйте йому дарувати їй у свята квіти, як справжній принцесі. Нехай іноді вони будуть виходи в кіно або в театр вдвох. Делегуйте йому повністю захист дочки – в будь-яких обставинах. Виховання, навчання – все це ваше завдання, і часу з дочкою вам потрібно проводити більше. І чому б тоді не розповісти їй багато хорошого про її батька? І вам корисно тренуватися, а їй – як бальзам на душу.
І найкраще, що ви можете при цьому зробити – бути щасливою поряд з її татом. Щоб її тато любив вас, захоплювався вами, надавав увагу. Дівчинка дуже любить тата, а значить, прагне стати тією, кого він любить найбільше. Якщо чоловік більше всіх любить вас, то вона захоче бути такою як ви.
Не критикувати, давати зворотний зв’язок тільки коли це дуже потрібно і дуже м’яко
Проводилось дослідження. Якщо за спиною у жінки людина починала сміятися над кимось, 90 з 100 жінок приймали це на свій рахунок і оберталися, щоб перевірити. Тобто ми настільки чутливі до критики, настільки напружені, що будь-які слова за спиною сприймаємо як сказані нам.
Не критикуйте дівчаток. Будь ласка. Згадайте, як опускаються руки, коли ти старалася, підлогу вдома помила, а мама відразу ж вказала на брудні кути. Згадайте, як нічого не хочеться робити після того, як тебе тикають носом в жирний посуд, помилку в зошиті, кривий шов, неправильно накладені тіні.
У більшості випадків взагалі краще мовчати. Дівчинка напевно і сама побачить кривизну своїх стібків. А якщо їй на це тицьнути, може перестати шити взагалі. У мене була шикарна вчителька з трудовго в школі. Напевно тому я так боюся шити. І навіть маючи величезне бажання і красиву машинку вдома, не можу почати. Тому що за будь-яку помилку нас били по руках, примовляючи «погані ручки!». А в якості покарання якось змусили всім класом їсти білий соус. Без нічого. Просто тому що ми не здогадалися принести для цього соусу гарнір.
Там, де зворотний зв’язок потрібний і важливий, намагайтеся робити це дуже м’яко й делікатно. Не безпосередньо. Може, варто просто натякнути, і вона сама все зрозуміє. Експериментуйте, щоб відчути цю грань.
Багато творчості не буває
Якщо вона розлюбила заняття музикою, не стійте над нею з батогом. Дозвольте їй відпочити від музики – і можливо, вона знову повернеться до цього захоплення. Дозвольте їй пробувати різне – танці, співи, малювання, вишивання, в’язання. Нехай вона сама вибере те, що їй близько. Дозволяйте їй починати нове, дозволяйте їй кидати старе.
Для дівчинки головне – це зберегти в собі творчий запал. А не отримати диплом музичної та художньої школи, розряд з гімнастики і перемогти в танцях. Дозвольте їй займатися творчістю не заради результату, а насолоджуючись процесом. Не чекайте від цих захоплень корисності, закінченості, успіхів і дипломів. І побачите, як її очі будуть блищати від радості.
І в міру зростання дівчинки не ставте табу на творчості. Адже те, що ми легко дозволяємо дітям в п’ять-десять років, в п’ятнадцять вже вважається «порожнім заняттям» і «спалюванням часу». Творчість для неї не обов’язково стане професією. Це буде її спосіб проживати різні ситуації, знімати стрес, пізнавати світ і себе саму, відкривати своє серце. І не тільки це.
Захищайте її
Якщо дівчинка виросте в такій атмосфері любові і турботи, як в теплиці, їй буде простіше будувати стосунки в майбутньому. Вона зможе зберегти свою чистоту, вразливість, наївність, скромність. Пам’ятайте, що раніше жінки все життя були під захистом – спочатку батька, потім чоловіка, потім сина. Це було страшно і безглуздо, якщо жінка раптом залишалася наодинці з усім тим, що відбувається навколо неї. І перший етап – етап дитячої захищеності – один з найважливіших. Він базовий, фундаментальний.
Хвалити просто так, не за вчинки
Якщо ми будемо те ж саме робити з дівчинкою (а ми зазвичай так і робимо), то дівчинка почне жити в моделі «мене просто так любити не можна». І любов вона почне заслуговувати різними способами. Для батьків це зручно – вона буде багато чого робити і вдома, і в школі. А ось для самої дівчинки це гірше не придумаєш. Вона ніколи не зможе бути задоволена тим, що зроблено. Їй буде важко приймати любов і увагу. Вона щиро вважатиме, що повинна спати з кожним, хто оплатив її рахунок в кафе. І так далі.
Дівчинку потрібно поливати просто так. Говорити їй про її якості. Говорити їй про те, що вона розумниця, красуня, добра, лагідна, талановита. Просто так. Не прив’язуючи до результатів, діяльності, вчинків. Щоб вона фокусувалася не на діях, не на результатах, а на якостях і на процесах.
І частіше обіймайте її, огортайте ніжністю, дотиками з любов’ю!
Бути для неї хорошим прикладом
Діти чують, що ми говоримо, але слідують вони тому, що бачать. Це відмінний привід почати змінюватися самій, щоб стати такою жінкою, якою ви хотіли б бачити свою дочку років через двадцять-тридцять.
І найголовніше тут – бути щасливою. Щоб вона розуміла, навіщо їй все це. Навіщо їй зберігати свою чистоту, навіщо розвивати творчість, навіщо будувати стосунки. Якщо вона бачить приклад щасливої матері, питань не виникає. А якщо цю щасливу маму при цьому ще й обожнює найкращий в світі батько – то у дівчинки немає інших варіантів. Її серце буде прагнути йи по освітленому вами шляху – і це найкраща форма захисту для дівчинки.
У мене є впевненість, що все це важливо для кожної дівчинки. Крихітки, яку ви тримаєте за руку, укладаєте на ручках спати або тією, з якою ви тепер розмовляєте про життя. І не менш важливо це для тієї дівчинки, яка всередині вас. Їй, швидше за все, чогось не дісталося. А це означає, що ви можете її удочерити – і долюбити її і добалувати. Купити їй туфельки Попелюшки, віддати її на танці, багато хвалити, створювати заново для неї хороший образ її батька…
Зцілення вашої внутрішньої дівчинки стане відмінною базою для того, щоб інакше ставитися до своєї доньки. По-іншому. З великою увагою, з більшою любов’ю. А дітям адже, за великим рахунком, нічого іншого й не треба.
Автор – Ольга Валяєва
Ілюстрації – Soosh