Щастя - це ТУТ І ЗАРАЗ

Інші думають, що щастя - це виконати план-максимум. Народити дітей, мати гарну квартиру, тричі на рік літати на море і бути абсолютно «нормальним», соціально схвалюваною за усіма канонами.

Треті вважають, що щастя - це коли у тебе багато друзів, які постійно кудись тебе кличуть, нескінченна низка зустрічей, постійні події на кшталт подорожей і вечірок ...

І ніхто не має рації. Тому, що все вищеописане - не більше аніж інструменти.

Є у мене друг один, мультимільйонер. Якось він телефонував мені, щоб порадитися, чи варто йому купувати мармурову дошку за триста євро.

- Подобається? Бери.

- Але вона ж таких грошей не варта...

Це я про те, що можна мати багато грошей, але не вміти ними насолоджуватися. Взагалі. Можна мати прекрасну родину, але не відчувати щастя, коли ви приходите втомленою додому з роботи. Можна працювати за покликанням, але так заморочитись на досягненнях , так жодного разу і не відчуваючи задоволення від того, що ви займаєтеся улюбленою справою.

Насправді щастя не в грошах, чоловіках / дружинах, не в сексі, в подорожах і не в кар'єрі. Воно не в покликанні і не в дружбі.

Воно в тому, як ви живете ЗАРАЗ.

Щастя - це не планка, якої ви одного разу досягнете, приклавши зусилля. Гріш ціна мрії, заради якої ви довгі роки страждали. І ті, хто йшов до своїх мрій саме через кров, піт і мідні труби, це підтвердять.

Щастя - це коли ви прокидаєтеся і вам тупо добре. Просто так. Ви снідаєте, і вам смачно. Ви йдете на роботу, і вам подобається навіть трамвай. Ви приходите додому і займаєтеся з дитиною, тому що відчуваєте кайф, а не виконуєте батьківський обов'язок. Це коли шлях до ваших цілей рівноцінний моменту їх досягнення. Розумієте?

Щастя - це ТУТ І ЗАРАЗ".

Це написав Михайло Лабковський, багато у чому він мені не імпонує, але саме це класно.