Давайте помножувати щастя і радіти йому. Історія №1

В рамках відзначення Дня сім'ї в очікуванні дитини - 7 квітня, на форумі "Сімейка" триває голосування за найкраще ессе на тему "Поділіться історією народження Вашого Дива".
Читайте у нас на сайті або на форумі "Сімейка" та насолоджуйтесь!
Отож ловіть розповіді:

№1:
Ми чекали на Тебе довгі 7 років! Звістці про маленьке життя у животику дуже зраділи майбутні мама з татком. Усі 9 місяців ми пильно стежили за Тобою і намагалися зробити усе, що могли вже тоді. Спершу було тривожно, страшно за Тебе, за себе і за все на світі. Пізніше ми пробували вже впускати у свої голови лише позитивні думки і це допомагало нам весь час справлятися із тривогою. Зараз, згадуючи цей період, можу сказати, що мабуть він був найбезтурботнішим у моєму житті. Так близько до мого серденька Ти була лише у моєму лоні. І це, ніякими словами не передати. Хоча, мабуть, мене зрозуміє уся найкраща половина людства, що встигла вже виносити своє диво під серцем.

Цей ноповторний час минув, здається, як один день! Ти все росла і росла у моєму животику і ми з татком вже тоді, щодня відчували тебе і разом пізнавали і тішилися Твоїм новим досягненням. Неповторними були усі Твої копнячки. Вони найбільше мене тішили.
Я чомусь знала від першого дня вагітності, що у нас народиться саме дівчинка, наша маленька солодка дівчинка! Так і сталося, хоча спершу нам обіцяли хлопчика, але я не здавалася і далі вперто вірила у мою маленьку дівчинку, мою солодку маленьку доню.
Ти була чемна, чемна усю вагітність, бо я почувала себе добре завжди, ходила, їздила, бігала. Навіть копала город разом із Тобою! З особливою приємністю згадую, як ми з Тобою вперше плавали. Я відразу зрозуміла, що ти любитимеш водичку. Така вже дуже активна Ти була у ній. І мене це шалено тішило. Також Твоя шалена матуся не боялася пригод і вперто до останнього дня сідала за кермо та їхала куди треба.
Пам'ятаю великі круглі очі туристів, коли я на 9 місяці вирішила ще поподорожувати трішки. Але ж недарма називаю Тебе чемною?! Так воно і було. Всі залишилися задоволені, як поїздкою, так і покупками, які в основному робилися для Тебе!
Ну от і наблизився час нашої з Тобою зустрічі, такої довгожданної і тривожної. І тут мама може лише подякувати Господу та Тобі, моя дорогенька маленька доню. Бо ти знову вела себе гідно і ми разом у трьох, разом із нашим татком пережили ці миті Твого народження, миті Твоєї появи на цей білий світ! Це щось неймовірне! Неймовірно чути Твій плач, неймовірно бачити Тебе, обіймати, неймовірно дивитися у вічі Твоєму таткові і розуміти, що ті довгі 7 років туди заглядала, та такі вони стали лише сьогодні, лише після Твоєї появи на цей світ, бо Ти зробила щось неймовірне, наша маленька, хороша доню. Ти перевернула світ і змінила нас назавжди.
І від тепер ми почали насправді жити, почали дихати на повні груди. Бо Ти наповнила наше життя усім! Щодня ми пізнаємо Тебе і тішимося новим досягненням!
Дякуємо Тобі наша доню за те, що Ти є, що Ти нарешті у нас є, бо ми так довго на Тебе чекали.
Рости здоровенька!