Кожна народжена дитинка є дивом для своїх батьків і для всього світу.
Пам’ятаю перші рухи свого малятка в животику, це ні з чим непорівнюване відчуття щастя і очікування дива. Тільки жінка-мати може зрозуміти і передати любов, що відчуває серцем.
Час біжить дуже швидко, моє старше чудо підростає, з кожним днем мудрішає і тішить нас. Вдячна Богу, що можу знову відчувати неймовірне щастя, яке росте, міцнішає і набирається сили в животику, що з кожним днем округлюється все більше. З'являється нове відчуття всеосяжної любові і я відчуваю своє дитятко все чіткіше. Так вже хочеться з ним зустрітися і знову пережити ці неймовірні миті першої зустрічі. Здається, що можу обійняти і полюбити весь світ. А очі. Тільки очі вагітної жінки можуть світитися такою ніжністю, любов'ю і розумінням.

Для когось даний період - нове відчуття, а хтось відчуває ці чудові моменти не в перший раз. Але не буває абсолютно однакових вагітностей, як і не буває нічого однакового в природі. Кожен раз це нові відчуття, пристрасті, очікування, зміни настрою.

І скажіть тепер, що вагітність це не очікування чуда народження.

Любов Добровольська, учасниця Конкурсу есе 2014