Зміст
Три-чотири роки - вік, коли казка стає справжньою магією. Дитина вже розуміє сюжет, переживає за героїв і просить читати знову і знову. Нижче шість коротких казок, написаних редакцією mamusi.org.ua для читання вголос: кожна на 1-1,5 хвилини, з повторами, які малюки люблять передбачати.
| Казка | Час | Про що |
|---|---|---|
| «Лисиччині гостинці» | ~1 хв | як приємно пригощати друзів |
| «Маленька хмаринка» | ~1 хв | дощик, від якого всім добре |
| «Котик і мишка» | ~1 хв | несподівана дружба |
| «Сонячний зайчик» | ~1 хв | ранкова гра з промінчиком |
| «Горошина і дощик» | ~1,5 хв | як росте рослина |
| «Ведмедик і мед» | ~1 хв | спершу допомогти, потім просити |
Які казки підходять дітям 3-4 років
У цьому віці дитина ще не може довго концентруватися на одному тексті. Тому ідеальна казка для трирічки - коротка, з простим сюжетом і повторюваними елементами. Коли герой робить одне й те саме кілька разів - дитина передбачає, що буде далі, і радіє своїй здогадці.
Хороша казка для цього віку має одного-двох головних героїв, зрозумілу проблему і щасливий кінець. Страшних сцен і складних моральних дилем - поки що не треба.
Найкраще читати казки ввечері перед сном - у тихій обстановці, спокійним голосом. Це допомагає дитині розслабитися і налаштуватися на сон.
Казка «Лисиччині гостинці»
Жила собі в лісі лисичка. Одного ранку прокинулась вона голодна-голодна.
Якось зустріла вона зайчика.
- Зайчику, зайчику, дай мені моркви!
- Нема в мене моркви, - каже зайчик. - Я сам голодний.
Пішла лисичка далі. Зустріла ведмедика.
- Ведмедику, дай мені меду!
- Нема в мене меду, - каже ведмедик. - Я сам шукаю.
Сіла лисичка під дерево і задумалась. А потім встала і пішла до річки. Назбирала ягід, набрала грибів. Принесла зайчику ягоди, принесла ведмедику гриби.
- Ось вам частування від мене!
Зраділи звірі. А поки лисичка збирала гостинці, зайчик знайшов на городі моркву, а ведмедик - дупло з медом. Тож і вони поділилися: зайчик морквою, ведмедик медом.
Повернулася лисичка додому ситенька і весела. Як приємно пригощати друзів!
Казка «Маленька хмаринка»
Жила-була маленька хмаринка. Вона пливла небом і дивилася вниз на землю.
- Яка там суха трава, - зітхнула хмаринка. - І квіточки зівʼяли.
Хмаринка зупинилася над полем і почала плакати. Але то були не сумні сльози - то був теплий літній дощик.
Крап-крап-крап - впали краплі на траву. Крап-крап-крап - напилися квіточки. Крап-крап-крап - зрадів горобчик і почав купатися в калюжці.
Коли дощик скінчився, хмаринка витерла сльози і посміхнулась. А над полем зʼявилася веселка - семикольорова, яскрава, гарна.
- Це для тебе, хмаринко, - сказало сонечко. - Дякуємо за дощик.
Казка «Котик і мишка»
Жив собі котик Рудик. Він любив спати на сонечку і пити молоко.
Якось до нього в хату забігла мишка.
- Котику, котику, не їж мене! Я маленька і беззахисна.
- Я тебе не їм, - здивувався котик. - Я взагалі люблю молоко, а не мишей.
- Правда? - зраділа мишка. - Тоді давай дружити!
Котик погодився. З того дня вони жили разом. Котик збирав для мишки зернятка, що падали зі столу. Мишка приносила котику камінчики, з якими він любив гратися.
Усі дивувалися - котик і мишка дружать! А вони тільки сміялися: справжні друзі бувають найнесподіваніші.
Казка «Сонячний зайчик»
Вранці сонечко прокинулося і вирішило пограти. Воно пустило промінчик у вікно - і по кімнаті побіг сонячний зайчик.
Зайчик стрибнув на стіну. Потім на підлогу. Потім заліз під ліжко маленького Тимка.
Тимко прокинувся і побачив зайчика.
- Ходи до мене! - крикнув він і простягнув руки.
Але зайчик втік. Стрибнув на шафу. Потім на стелю. Потім зник за хмаринкою.
Тимко сів і засміявся. Зайчик знову зʼявився - прямо на його долоні.
- Спіймав! - сказав Тимко.
Але зайчик знову втік. І так вони гралися весь ранок - Тимко ловив, зайчик тікав. А сонечко дивилося зверху і раділо.
Казка «Горошина і дощик»
Посадила бабуся горошину в землю.
- Рости, горошинко, - сказала бабуся.
Горошина лежала в землі і думала: як же я виросту без водички?
Тут почувся дощик. Крап-крап-крап - постукав він у землю.
- Пусти мене, землице, - попросив дощик.
Земля розступилась. Дощик добрався до горошини і напоїв її.
- Дякую, дощику, - прошепотіла горошина.
Минуло кілька днів. Із землі виліз маленький паросток. Потім ще один листочок. Потім ще.
Бабуся прийшла в городець і побачила зелений кущик.
- Ось ти яка, моя горошинко!
А горошина тихенько погойдувалась на вітрі і думала: як добре, коли є добрі друзі - і дощик, і земля, і сонечко.
Казка «Ведмедик і мед»
Маленький ведмедик Мишко дуже любив мед. Щодня він просив маму:
- Мамо, дай меду!
- Меду немає, - казала мама. - Треба знайти.
Одного дня Мишко пішов у ліс. Ходив-ходив і знайшов дупло. А в дуплі - бджоли.
- Бджілки, дайте меду! - попросив ведмедик.
- Ми дамо, - сказали бджоли, - але спочатку допоможи нам.
Ведмедик допоміг бджолам - приніс води зі струмочка. Бджоли напилися і дали Мишкові повний горщик меду.
Повернувся ведмедик додому радісний.
- Мамо, я приніс мед! Але я навчився - спочатку треба допомогти, а потім просити.
Мама обійняла Мишка. І вони разом зʼїли солодкий-солодкий мед.
Як читати казки дітям 3-4 років
Читання казки - це не просто текст уголос. Це маленький театр, де батько або мати є і актором, і режисером.
Змінюйте голос для кожного персонажа. Навіть якщо різниця невелика - дитина помічає і радіє. Ведмедик говорить низько і повільно. Мишка - тоненько і швидко. Лисичка - лагідно і трохи хитро.
Робіть паузи в напружених моментах. Дитина затримує подих - і саме тоді ви продовжуєте. Цей прийом тримає увагу краще за будь-який спецефект.
Після казки поставте одне просте запитання: «Кого лисичка пригостила?» або «Що зробив ведмедик правильно?». Це не іспит - просто розмова, яка допомагає дитині осмислити почуте.
Якщо дитина просить ту саму казку вдесяте поспіль - читайте. Повторення для трирічки - це не нудьга, а спосіб засвоїти і відчути безпеку. Знайома казка заспокоює так само, як знайома іграшка.
Усі казки за віком і темами зібрані в розділі казки для дітей за віком.
Поруч: казки для дітей 4-5 років, казки на 5 хвилин, казки на ніч для дітей 2-3 років.
