Український інститут когнітивно-поведінкової терапії пропонує вашій увазі інформаційний буклет на тему післяпологової депресії. Буклет створено на основі матеріалів та з люб’язного дозволу National Institute of Mental Health (USA).

Упорядники - Орест Сувало, Оксана Плевачук, Софія Влох

Український переклад Інститут психічного здоров’я, Українського Католицького Університету, 2016

Почитати онлайн або завантажити буклет можна за цим посиланням.

Мене звати Іра. Я звичайна жінка зі звичайного маленького містечка Бурштин на Івано-Франківщині. Разом із своїм звичайним чоловіком виховуємо двоє чудових жвавих малюків: старшому сину – 9 років, меншому – нещодавно виповнився рік. Старшого сина я народжувала самостійно: 22 години, з купою стимулюючих препаратів, медичним сном, трьома змінами медиків (в тому числі й студентів) обласного перинатального центру і т.д. А потім (чи не як наслідок?) у дитини зламана ключиця (про що медики навіть не одразу сказали), гематома в голові (наче через те, що переношений) і багато інших моментів, які аж ніяк не прикрашають такий важливий і складний процес пологів. Пригадую, коли мені аж через три години принесли дитину годувати, я розглядала його маленькі губки, зморщений лобик, волосаті ручки, чорне волосся, пухкенькі щічки і милувалася його безмежним апетитом.

ЯК ПІДГОТУВАТИ ДИТИНУ ДО ЕКСТРЕНИХ СИТУАЦІЙ

1.Спокійні батьки – спокійні діти. Розмовляючи про війну чи іншу екстрену ситуацію варто бути дуже обережним і пильно слідкувати за власними емоційними реакціями, щоб не нагнати зайвого страху  на дитину. Чим впевненіше ви говорите, тим в більшій безпеці чується дитина. Тримайте під контролем свій емоційний стан, у разі потреби звертайтесь по підтримку до близької особи чи спеціаліста.

2. Заздалегідь напишіть на окремому листку телефони і адреси найближчих родичів до яких можна потелефонувати у разі, якщо з вами не буде зв’язку. По можливості вивчіть з дитиною цю інформацію (особлива увага для стаціонарних номерів телефону) чи розмістіть її десь на видноті.