Британський психолог Герц опитав 100 000 дітей віком від 8 до 14 років із 24 країн і попросив скласти список правил для батьків. Ось що радять нам наші діти:

1. Не сваріться при дітях.

2. Не кажіть неправди дітям.

3. Завжди відповідайте на запитання своїх дітей.

4. Обходьтеся зі всіма дітьми однаково лагідно.

5. Батьки повинні бути терплячими один до одного.

6. Між батьками і дітьми повинні бути дружні відносини.

7. Зустрічайте друзів своїх дітей як бажаних гостей.

8. Не сваріть і не карайте своїх дітей в присутності їх друзів.

9. Зосередьтеся на чеснотах дитини і не перебільшуйте їх недоліки.  

10. Будьте постійні у своїх почуттях і настроях.

Дитина – це не пів людини, не неповноцінна людина, як схильні вважати багато з дорослих. Це абсолютно повноцінна за своєю цінністю і значущістю людська істота з цілком розвиненим відчуттям власної гідності. І зневажати чи ображати це почуття не має права ніхто, навіть її батьки.

Якось батьки з чотирилітнім сином пішли обідати в ресторан. Офіціант подав хлопчику меню і, зачекавши хвильку, запитав: «Ну синку, що ти хочеш замовити?» Вражений хлопчик повернувся до матері: «Мамо, оце так, він думає, що я справжній!».

Але треба розрізняти психологію дорослої людини і психологію дитини. Дитина не здатна передбачити наслідки того, що вона робить в цей момент. Вона не мислить категоріями майбутнього (тому розлука з матір'ю в дитячому садку для дітей не на день, а на все життя. Це треба розуміти і поводитися так, щоб не травмувати дитячу психіку.

Іншими словами, виховання дитини – це ліплення з глини посудини, яку хоче бачити Бог.

Новонароджена дитина – не чистий аркуш паперу. Біля 60-70% базових нахилів і характеристик людини закладені ще до її народження.

Дитина вже народжується кимось. Наше завдання – допомогти їй це розкрити!

У неї вкладені:

1. Образ і подоба Бога (хоч і спотворені гріхом). Тому дітям часто треба говорити, що вони - прекрасне Боже творіння.

2. Образ і подоба батьків (Діти створені за Божими законами, але з матеріалу, взятого аід батьків.

3. Таланти, особливості здібності, потрібні для виконання того, що призначив дитині Бог.

4. Атмосфера шлюбу батьків. "Діти народжуються в водоймі шлюбу і відносин батьків".

Не вимагайте від дитини досягнення того, що не зуміли досягнути ви. Ваша дитина – це ваша дитина, вона має ті здібності і задатки, які їй передали ви, не вимагайте неможливого. (Яблуко від яблуні недалеко падає).

Хваліть за успіхи і допомагайте долати труднощі. Дитина повинна бути впевнена, що вдома завжди знайде розуміння, любов і підтримку.  Тоді вона не буде шукати цього на вулиці. Кожна добра оцінка – привід для спільної радості і заохочення. Кожна погана – для спокійної розмови про причини і про виправлення ситуації.

* Познайомтеся з друзями своїх дітей. Ви маєте право заборонити дружити з не відповідними, на вашу думку, друзями, але ваша заборона не може бути категоричною. Спілкуйтеся з дітьми в довірливій відкритій формі, а не короткими категоричними фразами-наказами.

* Діти і комп'ютери. Не категорична заборона, а мудрий дозвіл і співучасть.

* Діти і "небезпечні" запитання. Зробіть все, аби з усіма запитаннями діти йшли до вас.

«Діти – спадщина Господня, плід утроби – нагорода…» Вони дані нам не назавжди, а на якийсь час, вони насправді не наші, а Божі.

А тепер уявіть, що в вашій присутності дуже нечемно поводиться дитина вашого сусіда. Ви будете реагувати так, як реагували б на подібну поведінку вашої власної дитини ( кричати, бити), чи будете стримані. Звісно, ви будете тримати себе в руках, навіть якщо вам дуже хочеться конкретно «виховати» бешкетника.

Ви так само мусите тримати себе в руках, коли провиниться ваша власна дитина – тому що насправді вона не ваша, а Божа, Бог довірив вам її на якийсь час. Це не означає, що ви не маєте права крикнути (хоча крик – це вияв безсилля), насварити чи вдарити (хоча бити – це крайній метод, користуватися яким можна лише в стан спокою, а не гніву). Це означає, що у всіх виховних процесах ви повинні пам’ятати, що вас бачить Бог – і ваші дії, і ваші слова, і ваші думки і мотиви, і Він спитає з вас за те, як ви виховували дитя, яке Він вам довірив.

Дитина, оточена критикою, вчиться звинувачувати.

Дитина, оточена ворожнечею, вчиться боротися.

Дитина, оточена насмішками, вчиться бути недовірливою.

Дитина, оточена терпінням, вчиться бути терпеливою.

Дитина, оточена похвалами, вчиться бути впевненою.

Дитина, оточена чесністю, вчиться бути справедливою.

Дитина, оточена підтримкою, вчиться поважати себе.

Дитина, оточена любов'ю, вчиться любити.

Щоб бути добрими батьками, варто згадувати себе в дитинстві, свої думки, бажання переживання, свої мрії, потреби тощо. Свої обіцянки самому собі.

Слово до матері

Виховання дітей лягає в основному на материнські плечі. Завдання матері – виховати дитя в Божому послуху, в любові до Бога і до батьків. Приймаймо їх як велику відповідальність і великий дарунок.

*Дисциплінуймо, навчаймо, розповідаймо історії, молімося – з ними і за них.

*Діти повинні на нашому особистому житті вчитися правильно реагувати на життєві ситуації, вчитися молитися. Віруючими діти стануть лише тоді, коли віруючими будуть їхні батьки.

Не навчиш святого життя, коли сам не будеш жити свто. Не навчиш молитися, коли сам не будеш молитися. Не навчиш вірити, коли сам не маєш віри.

Від нас, батьків, залежить, виростуть наші діти щирими християнами чи віруючими з подвійними стандартами (одні в церкві, інші вдома). (Приклад з парасолькою).

* Не обговорюймо проблеми в їх присутності.

* Виховуймо у повазі до батька. Батько – найбільший авторитет у домі. Виховувати – значить дивитися в одному напрямку. Діти – великі психологи і маніпулятори.

- щоб Божі закони були вкладені в їхні думки і їхні серця

* Молімося за ще не народжених дітей (таким чином можна без особливих зусиль змінити цілу націю – просто виявляючи любов).

* Посвячуймо своїх дітей Богу. «Я молилася за дитину оцю – і Господь дав мені жадання моє, що я просила від Нього. А тепер я віддаю його Господеві на всі дні, скільки він жаданий для Господа» (1 Сам. 1:27-28).

Слово до батька

У традиційній моделі роль батька в процесі виховання зводиться до допоміжної функції. Він – лише головний годувальник сім'ї. Такого батька не можна назвати успішним. Успішне батьківство характеризується активною участю в вихованні дитини, інтересом до успіхів дитини і части спілкуванням з нею. На практиці любов батька часто відрізняється від материнської тим, що  є умовною, її треба заслужити, вона – немов нагорода за успіхи і добру поведінку.

В одному з дитячих садочків психолог запропонував дітям 5-6 років погратися  відому гру «доньки-матері». Діти швидко розподілили між собою ролі мам, дочок, бабусь, але ніхто не хотів бути татом. Після довгих вмовлянь один хлопчик згодився, ліг на диван, взяв газету і сказав: «Не шуміть, я трохи посплю, а потім буду грати на комп’ютері».

На запитання психолога, що роблять мами, бабусі, діти, всі діти відповідали охоче і багато. Про тата в основному говорили: «Ходить на роботу», «Заробляє гроші», «Сварить маму», «Карає».

Батьки стали для дітей сьогодні недоступними і міфічними. Фактично, робота, захоплення і все життя батька проходять повз увагу дитини. Батько – це якась каральна інстанція. «Скажу татові – він тебе покарає», – погрожує мама. (У невіруючих – бабай, у віруючих – тато).

Психологи запитували молодих батьків, чи цікаво їм спілкуватися зі своїми немовлятками. «А що воно розуміє, хай підросте, тоді будемо в футбол грати, а поки що нехай мама з бабусею бавлять» – стандартна відповідь.

За результатами психологічних досліджень, діти, чиї батьки доглядали за ними починаючи з перших днів життя, виявляють значно вищий рівень розумового і фізичного розвитку і виростають більш емоційно чутливими. Між подружжям значно менше суперечок, вони мають єдність цілей і згоду в прийнятті рішень з питань виховання дитини.

Мудрий батько з перших днів життя свого немовляти буде вчити його молитися (тобто буде молитися з немовлятком на руках – це викликає почуття безпеки, і дитя з малих літ полюбить молитися).

Особливо важлива роль батьківського виховання для хлопчиків. Доказано, що існує зв'язок між відсутністю або слабкістю батьківського впливу і агресивною поведінкою хлопчиків. Надмірна ворожість у ставленні до інших людей виникає в хлопчиків як бунт проти повної залежності від матері упродовж перших років життя. 

Не випадково у стародавній Спарті жінки могли виховувати синів лише до трирічного віку, потім їх вихованням займалися винятково батьки і формували справжнього воїна. Батько був для сина взірцем наслідування.

Метод батьківського виховання – «Роби як я» на сьогодні, на жаль, майже втрачений. За своєю роботою і розвагами багато чоловіків просто забули про своє призначення бути главою сім'ї або взагалі не бажають брати на себе відповідальності за сім'ю.

Батько – священик і духовний лідер в сім'ї. Дитина повинна це бачити.

Ключові моменти впливу батька на дитину:

1. Основа впливу – безумовна любов, яка проявляється через:

- час, присвячений дітям;

- доторки;

- схвалення;

- допомогу;

- подарунки.

2. Правила і покарання.

Бог любить людей, але розмову з занапащеним людством почав через Закон і суд.

Батько, як лідер сім'ї, священик дому, відповідальний за розробку і дотримання в сім'ї правил, за якими сім'я живе.

Правила зеленого кольору – свобода дій (наприклад, завжди можна запрошувати додому своїх друзів).

Правила жовтого кольору – свобода з обмеженнями. Вони дозволяють за певних обставин робити винятки (наприклад, у дні канікул довше гратися).

Правила червоного кольору – цього робити ніколи не можна (вони стостуються основоположних біблійних істин – ніколи не можна обманювати; не можна ображати і т. д.).

Покарання

Потрібно розрізняти покарання як прояв любові і побиття як прояв жорстокості. Це абсолютно різні речі. "Для Соломонової різки треба мати Соломонову мудрість".

Мотиви батьківського покарання:

- помста сильного слабкому (діти виростуть і будуть робити те саме)

- помста ображеного кривднику

- діти – безпечне місце (посварився з начальником – дістали діти).

Якщо єдиним методом виховання батькав був пасок, діти думають про нього як про пасок. Батько показує дитині Бога.

Треба давати дитині право вибору і дозволяти їй стикатися з результатом свого вибору – в міру можливостей, віку і безпеки. Дитина має право на помилку – на своїх помилках зазвичай вчишся найкраще. Заліз в чужий сад – хай сам іде просити пробачення і залагоджувати провину.

«Діти, слухайтеся своїх батькі у Господі, бо це справедливе! «Шануй батька свого та матір» – це перша заповідь з обітницею, – «щоб добре велося тобі, і щоб ти був на землі довголітній!». Батьки, – не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в напоминанні й остереженні Божому!» (Еф. 6:1-4).

«Батьки – не дратуйте дітей своїх, щоб на дусі не впали вони» (Кол. 3:21).

 Занижена самооцінка формується під впливом: незадоволення природних потреб у перші роки життя; відсутність емоційного спілкування з батьками; негативне ставлення з боку дорослих; вплив слів на формування самооцінки;

критика дитини; порівняння з кращими дітьми; переживання вад у своїй зовнішності.

Батьківство - необхідна умова повноцінного розвитку чоловіка.

Для повноцінного розвитку кожен хлопчик повинен мати батька як зразок для наслідування; дружити з батьком.

- Тоді у хлопчика розвиваються істинно чоловічі риси:

- потреба і здатність захищати

- брати на себе відповідальність

- внутрішня енергія і душевна сила.

Батько – провідник, який допомагає хлопчикові зробити перехід від малюка на маминих руках до хлопчика, а потім до хлопця.

Дівчинці теж потрібні дружні взаємини з батьком. Батько – перший мужчина в житті дівчинки, він представляє для неї сильну половину людства. Від нього залежить, яким буде її ставлення до майбутнього чоловіка.

Батько сприяє формуванню у дочки позитивної самооцінки, виражаючи схвалення її діям, здібностям, зовнішності. Повсякденне спілкування дочки з батьком вчить її розбиратися в чоловічій психології, підлаштовуватися під неї, вчить не боятися чоловіків. Будучи дорослою, кожна дівчинка намагатиметься вибудовувати свої відносини з чоловіками аналогічно до тих, які склалися в неї з батьком.

Авторство не встановлено. Якщо Вам відомо про автора чи зсилку - просимо повідомити адміністрацію сайту і ми з радістю вкажемо автора цієї надзвичайно розумної статті або ліквідуємо статтю з сайту.