Давайте помножувати щастя і радіти йому. Історія №2
В рамках відзначення Дня сім'ї в очікуванні дитини - 7 квітня, на форумі "Сімейка" триває голосування за найкраще ессе на тему "Поділіться історією народження Вашого Дива".
Читайте у нас на сайті або на форумі "Сімейка" та насолоджуйтесь!
Отож ловіть розповіді:
№2:
Як ти народився?
Версія що дітей приносять лелеки подобається мені зі всіх найбільше. Швидко, безпечно, якісно, надійно, доставка до дому, без особливих зусиль. О як я люблю казки! В моїй історії все геть по іншому. Багато фактів негативного забарвлення, які залишаю за завісою своєї пам’яті, щоб пожаліти уважного читача та не злякати його цікавість.
Сонце настирливо заглядало в палату і розвіювало собою ранішні сутінки. Весняні хмари що негарно затягнули все небо зникли ніби самі собою. Десь далеко доносились дзвони. І я втямила що сьогодні неділя, що десь там бурлить життя, і я скоро до нього повернусь, але вже з тобою на руках. Рано чи пізно це все закінчиться. «Давай ще кілька потуг, найважче вже пройдено, ти справилась. Ти молодчинка!» - казала я собі.
Мить коли тебе ледь синього і худого поклали на мене була довгоочікуваною і несподіваною водночас. В чоловіка з’явились сльози і ми тішились тобі як діти. Ти зразу дістався циці і поклав на неї свою голівку. «Який міцний і настирливий!»- дивувались ми. Дивно але фото з цим моментом чітко показує якою маленькою була твоя голівка і ти сам.
Твоя поява як швидкісний потяг що промчав крізь мене і змів на своєму шляху всі мої колишні уявлення про світ, про себе, мої цінності, стереотипи, уявлення і установки які служили мені добру службу чверть століття, всі мої 25 років.
Ти наче шлагбаум що розділив моє життя на до і після. Це «до» враз стало маленьким невиразним, безбарвним, знецінилось, вицвіло, потускніло, втратило значущість. А це «після» стало подією світового масштабу. Ти став світом для мене а я для тебе.
Я відкрила для себе ще один відтінок щастя який не відчувала без тебе. Ще одну грань, без якої воно в цілому було б неповним і надщербнутим. Ще один вимір в який потрапляю коли перебуваю з тобою. Таким відтінком в свій час для мене став твій тато, вірніше любов до нього і його до мене. А тепер і ти.
З твоїм народженням і я ніби вдруге народилась. З’явилась нова грань мене що зробила мене ціліснішою, доукомплектованою. Нова соціальна роль. Чи не найважливіша, значуща, найвагоміша! Я стала зрілою, вмить подорослішала щоб захистити тебе, піклуватись про тебе, відповідати за тебе, передати тобі все найкраще що в мене є, провести в дорослий світ з турботою і любов’ю. Дякую тобі!