foto

Звичайне ГВ звичайної мами

grudne goduv Моя мама годувала мене грудьми два місяці. Моя сестра обидвох «кесарських» доць виростила на сумішах.
Я була готова до різних варіантів.
Перше ГВ викликає багато побоювань, багато в чому пов’язаних зі стереотипами, які вагітна отримує від рідних, подруг, з інтернету тощо.
Отож, готуючись до народження першої дитини, я переживала, що:
— оскільки в родині не «годувалося», то і в мене не буде молока;
— я мала і худа, тому в мене не буде молока;
— у мене маленькі груди, тому у мене не буде молока.
Ну і в тому стилі ще тисяча і один страх.  Як з цим боролася? Позитивне мислення — наше все.
Коли ж після пологів молоко з’явилося, як і мало з’явитися — на третій день — виявилося, що дитинка стільки і не випиває. І вже доводилося думати, що ж тим молоком робити.
Отож, особливості першого періоду годування:
— правильно прикласти дитину. Ми навчилися не зразу, але за якимось-там енним разом, коли медсестра, яка допомагала прикладати, взяла сосок за шкірку, як сліпе котеня, холоднючими руками із запахом свіжоз’їденої сардини в маслі, я перебрала-таки справу в свої руки (дослівно) і навчилася прикладати сама;
— не чекати з першого дня молочних рік. Молочко буде на третій-четвертий день. До того часу  є молозиво;
— пам’ятати неприємне словечко «лактостаз». Із цим товаришем я мала справу двічі, і нікому не бажаю. Коли дитинка не виїдає все молоко, яке прибуло, груди твердіють, роблять гарячими і починають боліти. Ох, як же починають боліти. До того додається висока температура. Що робити? Розмасажувати і розцідити (краще знайти якусь медсестру з пологового, яка зробить це професійно, не звертаючи уваги на ваші охи і ахи, бо процедура малоприємна). Якщо ж до температури ще не дійшло, груди тільки почали боліти, працюють  бабусині методи: листки капусти, вовняна чи пухова хустина — і гріти-гріти-гріти. І, звичайно, годувати;
— пережити так звані «молочні кризи». Як стверджують спеціалісти, такі кризи трапляються досить регулярно. Особисто у мене починалася паніка — караул, молоко пропадає. Тоді брала себе в руки, робила «молочний» чай (фенхель, тмин, кріп, кориця) і читала афірмації (наприклад: я молочна мама, у мене досить молока і т.д.) І годувати, звичайно;
— вибрати зручну позу для годування. Наші примірки нагадували інколи кама-сутру: як ми тільки не годувалися! Зараз, будучи дводітною мамою, я вибрала для себе улюблену позу: лежачи на боку. Чому? Любі мамусі, чергове годування — це ж прекрасна нагода передріматися 10 хвилин! (Не знаю, як у вас, а я неодноразово засинала підчас годування сидячи і прокидалася якраз вчасно, щоб підхопити дитину над підлогою…)
Перше моє ГВ тривало рік і десять місяців. Другому зараз одинадцятий місяць. І, переживши всі вищевказані проблеми, можу сміливо твердити, що грудне вигодовування — це подарунок жінці. Причому подарунок дуже практичний. Судіть самі:
— відпадає проблема стерилізації посуду, готування суміші, миття пляшечок (особливо це цінується вночі!);
— відпадає проблема отруєння дитини неякісними сумішами і пошуку якісних;
— економія грошей (немаленька);
— зручно подорожувати (кажу на власному досвіді — завжди все з собою: тепла їжа, антистрес, «засинала»);
— легше вкладати спати дитину, особливо на денний сон;
— (цей пункт актуальних для худорлявих) дівчатка, бюст збільшується на два розміри, чоловік мліє від щастя;
— і, звичайно, емоції…Немає нічого зворушливішого, ніж маленьке ротенятко, яке спочатку шукає свою ЦИЦЮ, потім присмоктується і цямкає, аж підстогнує від задоволення, обнявши маму руцею.
Чула від інших і знаю по собі, що коли надходить час відлучати від грудей, на жінку часто находить  ностальгія за цими особливими хвилинками єднання мами і дитини. І повірте, ваше дитя не забуде цього також. Я була вражена, коли через кілька місяців після повного відлучення, мій дворічний син втулився носом між груди і мрійливо протягнув: «Циця паааахе…»
Я не фахівець із ГВ. Я звичайна собі мама. Я маю купу неправильних стереотипів. І в моїх дітей, як і у всіх, бувають проблеми. Але навіть коли мої діти випробовували на грудях нові зуби, і коли я на саме Різдво мала температуру через застій молока та, замість сидіти за святковим столом, кричала від болю в розціджуваних грудях, і коли я ходила (і ходжу) невиспана через нічні годування, я жодного разу не пожаліла про свій вибір.

***
Біля маминої циці
Гарно спиться, гарно спиться.
Пахне медом й молоком,
Гріє ласкою й теплом.
Коли міцно притулитись -
Сни солодкі будуть снитись.
Хай десь там бушує вітер -
Тепло лялі в цьому світі.
Світ надійний, світ духмяний -
Мама...

Наталя Лобас