Чоловік і жінка одружуються, бо люблять одне одного і хочуть разом прожити довге і щасливе подружнє життя. Статевий акт є фізичним виявом любові. Діти - плід любові їхніх батьків. Як християни, ми маємо приймати усі рішення, які стосуються нашого життя, згідно із заповідями любові, і ніколи не керуватися тим, що зараз модно, зручніше, економічно вигідніше. Любов і життя є двома цілями подружнього життя та самого подружнього акту. Одна із цілей подружжя - народження дітей, а інша - любов, яка виявляється у найбільш інтимний спосіб - через фізичне єднання.

   Плідність, здатність подружжя до передавання життя відкриває можливість співпраці з Богом у сотворені нового життя. Це певний привілей і Божий дар подружжю. Однак плідність є не лише даром, а й завданням, певним обов’язком чоловіка і жінки. Відповідальне батьківство є обов’язком кожного, хто наділений даром плідності. Запрошуючи Бога до свого подружнього життя, ступаючи на дорогу співпраці з Господом у творенні нового життя, ми як християнське подружжя відкриваємося на Божу волю.

   Коли християнське подружжя вирішує щодо кількості дітей, що їх народить, воно не планує, а завжди пам’ятає, Хто дає життя, і завжди відкрите до життя. Власне в цьому контексті термін “природне планування сім’ї”, попри свою поширеність, є недосконалим. Трапляються ситуації, коли подружжя через певні поважні причини мусить відкласти зачаття дитини. Тут постає питання засобів, за допомогою яких вони це робитимуть. Застосовуючи методи розпізнавання плідності, подружжя вчиться жити з періодичною стриманістю і при цьому не нищить подружнього зв’язку, як при застосуванні контрацепції, а залишається відкритим до життя. Методи розпізнавання плідності (далі МРП) - це не просто альтернатива контрацепції, це інший стиль життя. Це спосіб життя, який відповідає природному моральному закону, який шанує гідність іншої особи і людського життя та дає можливість чоловікові й дружині бути відповідальними батьками.

    Мало того, для християнського подружжя немає іншого шляху, воно покликане до відповідального батьківства, а разом з тим до усвідомлення дару плідності і належного користування ним. Подружжя, яке застосовує МРП, шанує дві цілі подружнього акту - єднання в любові й дітородження. Жоден з цих аспектів подружнього акту не можна відкинути. Подружжя, яке використовує МРП, завжди відкрите до нового життя, хоч далеко не кожен статевий акт приведе до зачаття дитини.

Циклічна природа плідності жінки

   Планування сім’ї найчастіше покладається на плечі жінки. Однак саме поняття плідності має сенс лише тоді, коли говоримо про плідність подружжя. Немає сенсу говорити про плідність чоловіка чи жінки окремо, бо самі по собі - окремо - вони плідні лише потенційно. Біологічно і логічно виглядає так, що плідність стосується пари. Чоловік плідний постійно - з періоду статевого дозрівання і до старості. На відміну від чоловіка, жінка здатна до зачаття зовсім короткий проміжок часу в одному менструальному циклі: це якихось 24 години, коли яйцеклітина, що вивільняється в часі овуляції, може бути запліднена. До цих 24 годин додається ще й тривалість життя сперматозоїдів у тілі жінки завдяки цервікальному слизу. З цього бачимо, що не можемо говорити лише про плідність окремої жінки чи окремого чоловіка. Плідним є подружжя - дві особи, які через єднання в любові дарують нове життя у співпраці з Богом. Варто замислитися, чому є саме так?

   Чому чоловік плідний постійно, а плідність жінки має циклічний характер? Бог вклав у нашу природу такі функції, так мудро створив тіло людини, і напевно, що така відмінність між чоловіком і жінкою є не випадковою. Бог також дав людині розум пізнавати - пізнавати одне одного, пізнавати цей світ, пізнавати Його задум щодо нас. Ми також здатні пізнати своє тіло - фізіологічні процеси, які в ньому відбуваються, природні зміни, які характеризують плідність або неплідність. Методи розпізнавання плідності є саме тим способом, який дає можливість подружжю отримати ці знання. Сутність методів розпізнавання плідності В основі цих методів - спостереження за фізіологічними ознаками плідності і визначення фаз менструального циклу жінки, коли зачаття можливе та коли воно відбутися не може. Це дає змогу подружній парі визначити період, коли варто утриматися від статевих стосунків, якщо вона прагне відкласти зачаття дитини, або вступати у статеві стосунки, якщо подружжя бажає усвідомлено зачати дитину.

Переваги методів розпізнавання плідності

1. Єдиний метод планування сім’ї, що не викликає моральних і етичних застережень і відповідає християнським цінностям подружнього життя.
2. Діє ефективно у два способи - дає можливість відкласти зачаття і його досягнути. Дозволяє свідомо й відповідально вибрати час зачаття дитини, а також відкласти його з важливих причин через стриманість у плідний період.
3. Подружня пара, яка використовує МРП, зазвичай знатиме час зачаття дитини, що допоможе у визначенні терміну пологів, а також дасть змогу вже з перших днів життя малюка виявляти свою любов через турботу і піклування про його здоров’я (уникання ліків, шкідливих умов тощо) та розпочати діалог з малюком.
4. МРП надає корисну інформацію про здоров’я жінки, допомагає помітити проблеми зі здоров’ям на ранніх стадіях і вчасно звернутися до лікаря.
5. У жінок, які мають нерегулярні цикли, ситуація змінюється через усвідомлення процесів, що відбуваються в організмі, й таким чином цикли стають більш регулярними.
6. Дешевий метод - не потребує фінансових витрат: лише особистий термометр і картки для занотовування показників плідності.
7. Ефективний на 99% - за даними калькутського дослідження, проведеного в 1980-х роках, показник Перла (показник ненадійності) цього методу становить лише 0,2 (2 несподівані вагітності на 1000 пар за рік користування методом).
8. Не шкодить організму, не вносить нічого штучного, є лише спостереженням, пізнанням природних змін, що в ньому відбуваються.
9. Метод задіює обидвох у подружжі - чоловік і жінка на основі знань про плідність спільно приймають рішення щодо зачаття дитини чи його відкладання. Використовуючи метод, вони усвідомлюють спільну відповідальність за планування сім’ї та нове життя. Це, своєю чергою, зміцнює подружній зв’язок. Не дивно, що серед подружжів, як використовують МРП, набагато нижчий відсоток розлучень у порівнянні з тими, що застосовують контрацепцію чи абортивні засоби.
10. Подружжя краще розуміє природні процеси, які відбуваються в людському організмі і вчиться їх шанувати. Разом із цим приходять усвідомлення гідності людського тіла та дару плідності.
11. Чоловік приймає плідність жінки, виявляє згоду брати її до уваги, а це, - своєю чергою, - крок до згоди в сім’ї. Він вчиться шанувати жінку і з повагою ставиться до її тіла.
12. Помилка у використанні методу розпізнавання плідності ніколи не закінчиться абортом - подружжя високо цінує людське життя і усвідомлює його святість та недоторканість.
13. Природні подружні стосунки позитивно впливають на обох - чоловіка і жінку - лише в такий спосіб між ними виникає найвищий зв’язок взаємного обдарування в любові. Між чоловіком і жінкою відбувається постійний діалог, вони шукають інших способів вираження своїх почуттів, окрім статевих стосунків, між ними виникає почуття ніжності й турботи. Періоди періодичної стриманості не шкодять подружній єдності, а навпаки - сприяють цінуванню подружнього стосунку, роблять його небуденною подією. Переживання цього періоду допомагає чоловікові й жінці зберегти їхні почуття свіжими й романтичними, а саме цього так бракує сучасним подружжям.

 МРП докорінно відрізняються від контрацепції і є морально добрими, бо вони:

1. співпрацюють з плідністю подругів, замість того, щоб нищити її;
2. можуть бути використані для того, щоб досягнути або відкласти вагітність, якщо для цього є виправдані причини;
3. вимагають поділу відповідальності і співпрацю чоловіка та жінки;
4. вимагають комунікації в подружжі;
5. плекають повагу до цілої особи та прийняття її такою, якою її сотворив Господь; 6) не мають шкідливих побічних наслідків;
6. безкоштовні. МРП є унікальними, бо вони дають можливість тим, котрі їх використовують радше працювати із своїм тілом, аніж проти нього, жити у згоді з ним. Плідність тоді розглядається як нормальний стан, реальність життя, а не проблема, яку треба вирішити. Відмінність від контрацепції

  Часто питають, яка різниця існує між тими, хто з усвідомленням своєї відповідальності бажає уникнути зачаття і застосовує контрацепцію, і тими, хто з тих самих мотивів вдається до “природних методів”, коли результат є той самий? Справа ось у чому: навіть якщо ціль у двох випадках є тією самою - відповідальне батьківство - то перша ситуація орієнтована лише на результат і не зважає на засоби, якими цього досягають. Проте засоби ніколи не виправдовують цілі. Тим більше, що такі засоби, як контрацепція, нищать гідність людської особи. Вибираючи природні методи, ми керуємося тим, що ці методи поважають цілісність особистості, тоді як при застосуванні контрацептивних засобів особистість не виражає себе у всій своїй цілісності, але немов би розділяється у своїй діяльності для того, щоби прийняти одну частину і відкинути іншу, - прийняти ту частину, яка шукає еротичного задоволення, і відкинути прокреаційну функцію.

  Церква схвалює виправдане використання природних методів планування сім’ї та засуджує застосування методів контрацепції тому, що тільки у природний спосіб подружня пара має можливість жити та діяти у повній відповідності до Божого творчого плану щодо людської особи та подружжя. Хто вирішує про народження дітей? Ніхто, крім подружжя, не має права вирішувати коли й скільки мати дітей, як наприклад, це відбувається в деяких країнах (зокрема, Китаї), де на державному рівні заборонено мати більше, ніж двох дітей. Це також не може бути рішенням лікаря, який часом може вважати себе всемогутнім і каже, що забороняє жінці мати ще одну дитину (і часто він не має рації). Навіть Церква не має права вирішувати щодо кількості дітей у подружжі або часу їхнього народження. Тим більше це рішення не належить родичам або друзям.

  Це виключне право чоловіка і жінки, і їх вибір мають поважати. Лікар може дати консультацію і пораду, Церква може заохочувати, держава може лише звертати увагу на те, що краще для спільного добра. Церква ніколи не говорить про певну кількість дітей, яку подружжя мусить народити, але говорить, що подружжя повинне мати стільки дітей, скільки воно відчуває, що може народити і виховати. Крім цього, заохочує бути щедрими у даруванні життя. Гроші, здоров’я матері, батька або дітей, чи, можливо й життя дитини, яку мають зачати, є серед найпоширеніших мотивацій, щоб не зачати ще одну дитину. Іншими можуть бути проблеми проживання, умови життя, суспільні умови, як наприклад війна, переслідування, або ж тривала розлука. Не існує магічної формули для визначення, виправдані причини для такого планування сім’ї в тієї чи іншої пари чи ні. Ніхто не може сказати, скільки грошей сім’я повинна заробляти, щоб зачати дитину.

  Так само і зі здоров’ям, і з помешканням. Оскільки тут може вирішувати лише подружжя, то основою його рішення має бути любов. А що означає любити? Це дарувати себе, постави іншу особу на перше місце і робити добро іншій особі. Якщо подружжя дійшло висновку, що має поважні причини відкладати вагітність, вони мусять подумати про засоби, якими вони це здійснюватимуть. Кожен із нас сотворений на образ і подобу Божу. Людське життя починається від самого моменту зачаття - злиття яйцеклітини і сперматозоїда, а штучні засоби регулювання народжуваності деколи виходять за межі категорії контрацептивів і стають абортивними. Та вже й сама контрацепція серйозно нищить плідність подружжя, відкидаючи Божий задум щодо нового життя. Основною моральною нормою в етиці статевого життя є таке: “Статевий акт має бути відкритим до життя”. Однак мало хто це розуміє.

   Відкритим до життя має бути не особа, а сам подружній акт. Тут треба провести межу між статевим актом, який задіює статеві органи чоловіка і жінки, і двома особами, між якими він відбувається. Якщо б йшлося про те, що відкритими до передавання життя мусять бути особи (чоловік і жінка), то вони мусили б вступати у статеві стосунки лише тоді, коли зачаття є можливим, і не вступати, коли воно є неможливим. Бог створив людину зовсім іншою, ніж тварин. Тварини мають відносини лише у плідному періоді, і таким чином використовують фізичне єднання лише для продовження роду. Людина має статеві стосунки і як у плідний період, так і в неплідний. Завданням статевого акту є єднання в любові та її зміцнення і прокреація (у плідний період).Людина здатна відрізнити ці два періоди - плідності й неплідності, і оскільки Бог наділив людину розумом. На відміну від тварини, людина не йде за інстинктами, а має свободу вибору і може чинити згідно цього вибору, за благодаттю. Кожне подружжя може навчитися МРП. Кожна жінка здатна відрізнити періоди плідності й неплідності в менструальному циклі, і згідно з ними подружжя, мотивоване любов’ю і зміцнене Божою допомогою і спеціальними ласками, може вирішувати, як використовувати періоди плідності й неплідності. Методи розпізнавання плідності є виявом люблячої турботи Господа про чоловіка й жінку, про їхнє подружжя.

Автор: Оксана Мельник