foto

Статті

Список літератури для батьків. Продовжуйте його!

knigi-150x1501. Л.Петрановская «Если с ребенком трудно» - одна из лучших книг об установлении и поддержании привязанности ребенка и обеспечении его психологическим иммунитетом, о границах, проблемных ситуациях и трудном поведении.

2. Жан Ледлофф "Как вырастить ребенка счастливым. Принцип преемственности" – о первом году жизни малыша, как слышать свои внутренние родительские инстинкты и понимать потребности ребенка.

3. Женя Кац "Игры для начинающих мам" - домашние и уличные игры от рождения.

4. Януш Корчак "Как любить ребенка" - о том, что дети имеют право на свою жизнь и свой опыт, об уважении и границах.

Корисні посилання на відео та літературу для майбутніх та теперішніх батьків

19 заповідей Марії Монтессорі

nastol.com.ua 83671. Дітей вчить те, що їх оточує.

2. Якщо дитину часто критикують - вона вчиться засуджувати.

3. Якщо дитину часто хвалять - вона вчиться оцінювати.

4. Якщо дитині демонструють ворожість - вона вчиться битися.

5. Якщо з дитиною чесні - вона вчиться справедливості.

6. Якщо дитину часто висміюють - вона вчиться бути боязкою.

7. Якщо дитина живе з почуттям безпеки - вона вчиться вірити.

Дорогою ціною

iОдного дня я розповім цій маленькій дівчинці, що її щастя було надбане дорогою ціною. Що її майбутнє, її безпека, її надія, її душа були виборені на хресті Божим Сином. Я розповім їй, що Ісус Христос прийшов на цю землю як людина, звершив своє служіння в покорі, помер, воскрес і вознісся на Небеса, щоби вона могла отримати прощення гріхів, отримати спасіння і стати частиною Його тіла, Його Церкви.
Мої найпалкіші материнські молитви про те, щоби голгофська жертва в житті Богдани була недаремною.

Надія Гербіш

Ніхто не знає, коли той час настане

R-0-4c H4GcЯкось так живеш собі для себе і не сильно думаєш про щось глобальне, бо ж ще є час, або навпаки бо ще не час. І ніхто не знає, коли той час настене. Хоча ні, Господь знає напевне, бо саме він посилає на землю малих янголят, що вселяють тендітні безсмертні душі в тіла матерів. От і ми собі жили. Насолоджувалися єдністю наших душ, наших тіл і нічого нам більше для щастя не бракувало. Але якось одного дня все почало змінюватися. Так поступово. По краплинці, по росинці, по міліметру.....і не відразу було навіть зрозуміло що єдність тіл перетворилася в невидиму клітиночку, в яку вселилася душа. Ще одна душа, наша спільна! Дякуємо тобі Господи, що ти послав до нас свого невтомного помічника-ангелика, який поселив у нашій домівці ще одне твоє творіння - нашого синочка!!!

Наталія Матвєєва, учасниця Конкурсу есе 2014