gemafond

Статті

Б’єте «коханих» та дітей? Від сьогодні вступив у дію закон, який ув’язнить вас за це на 5 років

ruark11 січня, опублікували закон № 2227-VIII про введення кримінальної відповідальності за домашнє насильство.

Документ опублікований в парламентській газеті "Голос України". 

У законі зазначається, що домашнє насильство - це навмисне систематичне фізичне, психологічне або економічне насильство по відношенню до члена родини або колишнього чоловіка (дружини) або когось іншого, з ким винний перебував у близьких стосунках. Наслідки такого звернення - фізичні, психологічні страждання, розлади здоров'я, втрата працездатності, емоційна залежність, погіршення якості життя потерпілого.

За такі діяння передбачається покарання у вигляді громадських робіт (150-240 годин) або арешт до півроку, або обмеження волі до 5 років, або позбавлення волі до 2 років.

"ДУЖЕ ПОГАНІ МАТУСІ-2" НА ОСНОВІ ТЕОРІЇ ПРИВ'ЯЗАНОСТІ

pogani matusiКоли дуже любиш дивитись фільми та професійно цікавишся теорією прив'язаності, то під час перегляду фільму "Дуже погані матусі-2" отримуєш задоволення, а після фільму будуєш гіпотези про те, який тип прив'язаності характерний для кожної з цих пар "мама-донька". Отже, мої гіпотези, що побудовані на основі моїх власних спостережень, роздумів, аналізу та книги Карла Гайнца Бріша "Розлади прив'язаності від теорії до терапії":

1. Кікі та її мама - патологічно тісна прив'язаність з обміном ролями (парентифікацією) та порушенням здатності до розлуки.

Мама "зв'язує" та контролює доньку через свої психосоматичні симптоми та використовує її як об'єкт своєї надійної опори та емоційної прив'язаності, через що в дитини гальмується потяг до пізнання та автономії.

Банк життя

bank zhyttjaМетью Фарроу перша людина, яку врятувала пуповинна кров.
Метью Фарроу було п'ять років, коли його батьки зважилися дозволити міжнародній групі медиків здійснити трансплантацію стовбурових клітин пуповинної крові для лікування анемії Франконі, яка обмежує використання кісткового мозку (IBMFS).
Діти з хворобою Франконі страждають від ряду симптомів, включаючи кровотечу і підвищену сприйнятливість до інфекцій. Їх шкіра, вага, зріст, слух і серце працюють з важкими порушеннями, а середній вік виживання становить всього лише 14-25 років.
До 1988 року гематологи знали, що пуповинна кров є багатим джерелом стовбурових клітин і чекала можливості використовувати те, що, як вони передбачали, було б процесом, що змінює лікування захворювань крові.

Про задоволення потреб, вміння просити про допомогу та вигорання мами маленької дитини

zadovolennja potrebОднією з причин материнського вигорання є незадоволені базові потреби мами, яка доглядає за немовлям. Новонароджена дитина ще не здатна озвучити свої потреби. Все, що вона може - це своїм криком і плачем заявляти про те, що такі потреби в неї є. Це її крик про допомогу. Тонкочуттєва мама зазвичай відгадує більшість потреб своєї дитини, задовольняє їх і дитина заспокоюється. Таким чином дитина від раннього віку знає про те, що потребувати щось вона має право і має право на задоволення своїх базових потреб.
Окрім того, тонкочуттєвість матері безпосередньо впливає на ступінь прив’язаності дитини. У дітей, матері яких розпізнають відповідні сигнали з боку дитини, правильно їх інтерпретують і швидко й адекватно на них реагують, розвивається надійна прив’язаність. Якщо ж потреба дитини у взаємних стосунках зі спорідненою особою реалізується тільки частково або ж залишається без відповіді, частіше розвивається нетривка прив’язаність. [1]

Як працює теорія прив’язаності на практиці

teorija-pruvjazanostiТеорія прив’язаності говорить нам про те, що дитину треба ростити в любові та підтримці. Що жорстокість і покарання не готують дітей до майбутніх труднощів. Що дитина має право переживати різні почуття і повинна виплакати свої «сльози».

Батьки – це безпечний маленький світ для дітей, де вони завжди отримають підтримку і допомогу. Ця теорія, з одного боку, дуже проста, а з іншого – неймовірно важка на практиці. Тому що дуже багатьом батькам доводиться переробляти себе, щоб в черговий раз не шльопнути, що не накричати, не образитись за “погані слова” коли вже сили ні на що не залишилось, а просто зрозуміти, прийняти ситуацію і спробувати вирішити її разом. Або просто обійняти і сказати про свою любов. Взяти на себе роль відповідального тата/мами, не ідеальних, але таких, що не бояться зізнаватися у своїх помилках і дорожать близьким та довірливими відносинами зі своєю дитиною.