foto

Статті

Пам’ятка для батьків

хлопчикЯК ПІДГОТУВАТИ ДИТИНУ ДО ЕКСТРЕНИХ СИТУАЦІЙ

1.Спокійні батьки – спокійні діти. Розмовляючи про війну чи іншу екстрену ситуацію варто бути дуже обережним і пильно слідкувати за власними емоційними реакціями, щоб не нагнати зайвого страху  на дитину. Чим впевненіше ви говорите, тим в більшій безпеці чується дитина. Тримайте під контролем свій емоційний стан, у разі потреби звертайтесь по підтримку до близької особи чи спеціаліста.

2. Заздалегідь напишіть на окремому листку телефони і адреси найближчих родичів до яких можна потелефонувати у разі, якщо з вами не буде зв’язку. По можливості вивчіть з дитиною цю інформацію (особлива увага для стаціонарних номерів телефону) чи розмістіть її десь на видноті.

Втрата після народження

jak dogljadaty za dytjachym odjagomЯ знаю, дівчинка моя, від деяких спогадів хочеться скоріше звільнитися. Забути як страшний сон. Але у кожної з нас є такі рани, які довго можуть кровоточити, будити ночами. І тут не варто панікувати, шукати знеболюючі. Варто лише набратися терпіння і чекати, коли час підбере тобі ліки. Для кожного воно різне. Для когось - нова любов, для когось - дитина, а для когось... хоча б море. Одного разу ти опинишся біля моря, і воно понесе на своїх хвилях біль спогадів. У кожного з нас своє море.

© Ельчин Сафарли «Якби ти знав ... »

Ніхто з нас не застрахований від втраті від душевного болю. Абсолютно випадково комусь вдається мінімально зустрічатися з горем, а для когось приготована пригорща смертей і болю. У цьому немає чиєїсь ні провини, ні участі, просто у кожного з нас життя складається по-різному.

Час любити дітей

Час любити дітейЇЇ рухи легкі і вільні. ЇЇ слова логічні і послідовні. ЇЇ голос м’який, але впевнений. Сяяння її очей не порівняти з сонцем. ЇЇ погляд спокійний. ЇЇ усмішка приваблива й загадкова. Вона строга, але справедлива. Вона допоможе у важку хвилину. Вона відчуває радість за нас, коли все добре, і турбується, коли ні. Вона віддає нам свою турботу і любов, не прагнучи нічого взамін. Вона не знає, що коли дивишся на неї - відчуваєш тепло, коли думаєш про неї - усміхаєшся, коли сумуєш - згадуєш її ласку. Вона ‒ … наша мама…

Яке б небо не розкинулось над жінкою, які б вітри її не обвівали, в якій країні вона б не народилась, бути мамою, так само природно як розквітати квітам навесні, як дихати, як жити. Так багато можна і хочеться ще сказати про МАМУ. Але важливо не стільки говорити, скільки любити. Любити Ту, котра є співтворцем найгеніальнішого і найважливішого творіння – людини. Нехай у нашій свідомості усі найкращі твори мистецтва та архітектури стануть лише квітами у тому вінку, який належить МАМІ.

Про задоволення потреб, вміння просити про допомогу та вигорання мами маленької дитини

zadovolennja potrebОднією з причин материнського вигорання є незадоволені базові потреби мами, яка доглядає за немовлям. Новонароджена дитина ще не здатна озвучити свої потреби. Все, що вона може - це своїм криком і плачем заявляти про те, що такі потреби в неї є. Це її крик про допомогу. Тонкочуттєва мама зазвичай відгадує більшість потреб своєї дитини, задовольняє їх і дитина заспокоюється. Таким чином дитина від раннього віку знає про те, що потребувати щось вона має право і має право на задоволення своїх базових потреб.
Окрім того, тонкочуттєвість матері безпосередньо впливає на ступінь прив’язаності дитини. У дітей, матері яких розпізнають відповідні сигнали з боку дитини, правильно їх інтерпретують і швидко й адекватно на них реагують, розвивається надійна прив’язаність. Якщо ж потреба дитини у взаємних стосунках зі спорідненою особою реалізується тільки частково або ж залишається без відповіді, частіше розвивається нетривка прив’язаність. [1]