foto

Розклад занять

20.09, середа, о 1230 - Післяпологова депресія (психотерапевт)

21.09, четвер, о 1715 - Ускладнення після пологів (акушер гінеколог). Про лекцію додатково уточнувати в середу.

Семінар «Ознайомлення з основами психологічної допомоги дітям та підліткам, що пережили психотравмуючі події»

seminar 219 вересня відбувся семінар на тему: «Ознайомлення з основами психологічної допомоги дітям та підліткам, що пережили психотравмуючі події».

16 осіб, серед яких 6 татусів, змогли прослухати фаховий виклад матеріалу на цю тему.

Семінар відбувався вдруге в Тернополі, на цей раз для батьків: мамусь та татусів. Надзвичайно важлива тема була донесена до батьків і віримо, що разом зможемо допомогти один одному, і нашим дітям, прожити самі складні моменти у житті, якщо вони трапляться.

Цікавий та безкоштовний захід провели залучені фахівці: Марія Хомів - лікар психотерапевт, Альона Плотнікова - лікар психіатр, Людмила Богуцька - сімейний психолог-консультант.

В межах національного проекту Інституту психічного здоров’я УКУ та Канадського фонду.

ДЯКУЄМО усім присутнім, а особливо Ресторан "Тернопіль" за можливість повести семінар в такому чудовому залі.

Щастя — це не мета, це шлях, який ми від ранку до ночі самі вибудовуємо

shchastjaМарі Хомів — мама 16-річної доньки, психотерапевт, тренер, засновниця і керівник проектів для жінок і дівчат-підлітків.

Вам ніколи не було цікаво, як насправді в сім’ї психотерапевта? Людини, яка показує і допомагає іншим вирішувати і справлятися з своїми проблеми, налагоджувати стосунки з іншими, в тому числі чоловіком і дітьми. Чи справді, будучи обізнаним з різними тонкощами психології, справлятися з проблемами стає легше? Про це ми говорили з Марі Хомів.

1. Розкажи про свій шлях у психотерапію? Коли і з чого все почалося?

Це довга-довга  історія пізнання. Багато років тому, коли я ще була маленькою дівчинкою, мої батьки багато розповідали про свій лікарський шлях. Я з сестрою росла і бачила життя лікарів, знала його побічний смак.

Поступивши в медакадемію я виявила, що професія лікаря важка, відповідальна і дуже тривала у навчанні, але надзвичайно цікава. Мені дуже шкода і боляче, що сьогодні цю професію мало цінують та розуміють.

Як подолати шкільну тривожність

shkilna tryvogaШкільна тривога, як різновид тривожності - що може допомогти.
1. Тривога - це закапсульоване збудження, яке не може знайти можливості "гармонійної розрядки".
2. Тривога пов'язана зі страхом майбутнього.
3. Буває подієвою (перед іспитом, наприклад), буває рисою особистості (про таку людину ми говоримо - тривожний).
Тривога успадковується і транслюється (про це трохи пізніше).
Тривожність - може бути наслідком психологічної травми, може бути проявом депресії (в цьому випадку, важливо супровід психотерапевта). Може бути результатом проектування попереднього досвіду невдачі на майбутні події. Може "маскуватися" під агресивність.
4. Тривога може супроводжуватися - порушенням сну (безсоння, сонливість), нудотою, розладом травлення, запамороченням, шлунковими болями, прискореним серцебиттям. (Якщо є соматичні прояви, важливо звертатися до педіатра/терапевта і до психолога/психотерапевта).

Тривога, стрес, паніка: поради. Частина 2.

tryvoga 2Тривога, Стрес, Паніка: поради.
Частина 2.

-Чим можна собі допомогти при раптовому, сильному стресі:

Раптовий стрес.
Людину потрібно підтримати в час стресу.
Говорити їй просто, чітко- Я з тобою. Я поруч. Ми зараз разом знаходимось в .., сьогодні таке число..така погода,..ми сидимо …ми з тобою разом..ми справимось.Я допоможу і пропонувати їй разом зробити деякі і з зазначених вправ.

Звісно навчитись їх для себе також.

Опора – сісти. Лягти на землю, або встати і стопами переминатися з ноги на ногу, відчуваючи і прислухаючись чи не скрипить підлога, тепла підлога або холодна - заземлення, відчуваючи низ свого тіла - ноги і стопи, як те, що пов'язує мене з підлогою.

Тривога, стрес, паніка: поради. Частина 1.

tryvoga 1Тривога, Стрес, Паніка: поради.

Частина 1.
Стрес- це частина нашого життя, це загальна реакція організму на пропоновані йому вимоги , це реакція на зовнішню дію, щоб мобілізуватися і прийняти рішення: бити, завмерти чи бігти.
Глянувши в очі страху, ми лишаєм його сили й влади над собою не тільки сам страх, але й те, що його викликає. Отже, що ж робити, якщо ви відчули паніку, тривогу, страх: постарайтеся заспокоїться, застосувавши одну з нижче описаних технік. Так як тікаючи від ситуації чи відчуттів, ви закріплюєте дану модель поведінки, і в майбутньому ризикуєте постійно тікати від страху, але як відомо від самого себе втекти не можна, а причини страху завжди знаходяться в самій людині.
Розуміння та визнання своїх почуттів, а ще краще адекватне емоційне відреагування, дають змогу якнайшвидше віднайти шляхи відновлення душевної рівноваги, зберегти себе та своє здоровя з найменшими втратами для організму.

Які ж поради слід знати та використовувати щоб покращити своє самопочуття: