Розклад занять

Дівчатка, чекаємо вас на заняттях:

27.06, четвер, о 1600 - Заняття 8. Слінгоносіння (Консультант

30.06, неділя, о 1200 - Заняття 9. Післяпологовий період, що робити і як відновитись після пологів. (Акушер гінеколог)

Зустріч молодих мам "Лелеки прилітають"

zustrich molodyh mam


Запрошуємо Вас взяти участь у зустрічі молодих мам "Лелеки прилітають", що відбудеться у рамках фестивалю ляльок, організований бібліотекою-музеєм національної іграшки 20 березня о 11.30 в Українському домі ПЕРЕМОГА.

На зустрічі молодих мам "Лелеки прилітають" вас чекатиме дивовижна розповідь про особливість ігор з дітьми та презентація альбому для новонароджених, і чарівний майстер-клас від лялькарки з Києва.

За участі "Школи щасливого материнства св. Анни".

Мрія

anne-gf01Нарешті здійснилася моя мрія. Лежу і посміхаюсь, із заплющеними очима, тихо радію. А на мені згорнулося клубочком КОХАННЯ. А кажуть, це почуття дуже важко описати, навіть неможливо. Ті, хто так кажуть, - помиляються. Наше з моєю коханою половинкою почуття тепер описане, зважене і зараз мирно сопе на моїх грудях.
Я ще не бачила його, яке воно на вигляд, оте КОХАННЯ. Але можу його відчути - воно гаряче і тяжкеньке. Я обережно, з останніх сил, пригортаю його обома руками, обнімаю, притискаючи до серця. Це наше щастя, цілий оберемок, аж чотири кілограми. Продовжую пригортати його, усміхаючись і далі не відкриваючи очей, ніби намагаючись знову стати з ним одним цілим, яким ми були аж дев'ять місяців.

«Як же я тебе чекала…»

kolawДуже рідко про те, що чекав, скаже малечі Татко… Так, Він звісно чекав, уявляв, думав… Він, звісно, і лякався, і радів… Він хотів, сина чи доньку – байдуже, Він хотів дитину! А ще Він планував – де поставити оту колиску і як викроїти принаймі тиждень відпустки. І часом підпускав таки думку «А може в Неї чи в Нього такі очі, як в мене! Мої сині очі!». І молився за Їх здоров’я, за Їх життя...

А Вона?… А Вона чекала…

Чекала болю, бо знала, що інакше не буває. Чекала також, коли нарешті тіло буде належати тільки Їй. Щоб одягнути нарешті улюблені джинси, знайти, куди закинула все взуття на шпильці, і знати, що точно помістишся в свій червоний сарафан.

Скажіть мамі «Люблю!»

kit v kovdri"А за вікном знов уривки синтепону..."
Всім синам і донькам присвячується…

Скажіть мамі «Люблю!»

Це перша зима у твоєму житті. Перший рік. Перший новий. Перші феєрверки і привітання президента. Але ти цього ще не знаєш. Спиш в люльці, розкинувшии рученята і м*яко розклавши рожеві щічки, персикової текстури. Заполонивши своїм сном всю площу інтимнотемної кімнати, всю територію нашої, і без того тісної квартири, всю безмежність неосяжного світу. Ані діаманти розсипних феєрверкових зірок, ані різкість сплесків вогняних і зненацьких петард, ані екстазо-аффектні освідчення в любові п'яних дрібно-мурашкових, псевдо-щасливих людей не можуть порушити твоєї цілісної і гармонійної казки.

Втрата після народження

jak dogljadaty za dytjachym odjagomЯ знаю, дівчинка моя, від деяких спогадів хочеться скоріше звільнитися. Забути як страшний сон. Але у кожної з нас є такі рани, які довго можуть кровоточити, будити ночами. І тут не варто панікувати, шукати знеболюючі. Варто лише набратися терпіння і чекати, коли час підбере тобі ліки. Для кожного воно різне. Для когось - нова любов, для когось - дитина, а для когось... хоча б море. Одного разу ти опинишся біля моря, і воно понесе на своїх хвилях біль спогадів. У кожного з нас своє море.

© Ельчин Сафарли «Якби ти знав ... »

Ніхто з нас не застрахований від втраті від душевного болю. Абсолютно випадково комусь вдається мінімально зустрічатися з горем, а для когось приготована пригорща смертей і болю. У цьому немає чиєїсь ні провини, ні участі, просто у кожного з нас життя складається по-різному.